fbpx
Головна

життєві історії

Люди добрі, сина мого рятувати треба! Я й в кошмарному сні такого уявити не могла і тепер просто місця собі не знаходжу! Синочок мій єдиний пішов жити в прийми, я упевнена була відразу що йому там погано, але це переконалася вже наочно! Погостювала у сватів на цих вихідних, краще б я цього не бачила! О 6 ранку він на кухні підлогу мив вже, потім дружині каву варить, ввечері посуд мив за всіма, а в обід борщ варив! – Він всього 25 тисяч заробляє, їздить на машині, яку ми подарували, на відпочинок за наші кошти, має ж щось ще в домі робити! – каже сваха Раїса
життєві історії 0
Я ні їсти, ні спати не можу, просто у відчаї після візиту до моїх сватів! Я й в кошмарному сні такого уявити не могла і тепер просто місця
Ми з Микитою розписалися недавно й прийшли жити до моєї мами, у якої важкий характер. У мене, треба сказати, завжди були не дуже хороші стосунки з матір’ю, а зараз з її поведінкою – так особливо. Займатися домом і господарством вона ніколи не любила, готувати тим паче. Я їла або печиво з водою, або те, що приготувала бабуся, коли приходила до нас. Я виросла зовсім іншою людиною. Я обожнюю готувати, облаштовувати будинок, можу всі вихідні провести на кухні, мама жене мене з кухні, навіть гроші нам на кафе дає. Вона ж готова харчуватися яєчнею та сосисками, просто жах! Іноді мама може приготувати і на всіх суп, але тільки так як любить вона, а нас з Микитою аж нудить від шкварок у супі. В цій квартирі третя частина – моя
життєві історії 0
Ми з Микитою розписалися недавно й прийшли жити до моєї мами, у якої важкий характер. У мене, треба сказати, завжди були не дуже хороші стосунки з матір’ю, а
Брат мій бізнесмен, тому його сім’я ні в чому собі не відмовляє. Олена ніде не працює, лише розважається. Їй нема діла до сімейних цінностей, до смачних страв. Тому в домі в них ніколи не пахне домашньою їжею, найчастіше це фастфуди або напівфабрикати. Та в Андрія недавно виявили недугу, в лікуванні якої, строга дієта, а інакше все може закінчитися плачевно. Знаючи Олену, що вона взагалі не вміє готувати, а час від часу приходить її мама, і приносить зі собою готову їжу, я наважилась на телефонний дзвінок
життєві історії 0
Ніколи і не могла подумати, що колись піклуватимусь про свого брата, який змалечку завжди дбав про мене. У батьків нас було тільки двоє, я і мій брат Андрій.
Я все частіше думаю, що я погана матір своїй 17-річні дочці. Злата навчається у коледжі, перший курс закінчує. Років до 13 моя єдина донечка Злата була просто золотою дитиною. З гаманця у мене постійно пропадали сотні гривень. Більше того, коли Злата йшла гуляти з подругами, її стільниковий увечері просто відключався, нехай мама побігає навколо району і пошукає, якщо їй треба, щоб дитина була вдома вчасно. Вдома у Злати таке звертання до мене – подай, прибери, принеси. Дай грошей, відпусти на ніч з друзями
життєві історії 0
Так вийшло, що я рано розлучилася, мій юний чоловік ще не був готовий до батьківства. Мені самій довелося ставити на ноги дочку, багато працювати, щоб забезпечити Златі безхмарне
Коли я прямим текстом натякав Вероніці, що хотів би, щоб вона підвищила зарплатню, то начальниця сумним тоном пояснювала, що з цього бізнесу вона нічого не має, і якби не її чоловік, то вона б давно по світу з простягнутою рукою пішла. Якщо чесно, я їй повірив. Але одного разу я випадково “забрів” на її сторінку в одній соціальній мережі. Вже за тиждень я звільнився, перед тим відкривши очі співробітникам
життєві історії 0
Коли я прямим текстом натякав Вероніці, що хотів би, щоб вона підвищила зарплатню, то начальниця сумним тоном прояснювала, що з цього бізнесу вона нічого не має, і якби
За вісім років ми з чоловіком втратили надію стати батьками. Розлучення нависло над нашою сім’єю чорною хмарою, я це відчувала з кожним днем все більше. Та одного дня сталося чудо. Я багато гуляла в парку і дивилася на щасливих батьків, які доглядають за своїми дітками. Та був серед них хлопчик, який завжди тримався осторонь від усіх. Мама його більше приділяла часу телефону, ніж сину. Його “подарунок” досі лежить в моїй кишені. А я, – на третьому місяці!
життєві історії 0
За вісім років ми з чоловіком втратили надію стати батьками. Розлучення нависло над нашою сім’єю чорною хмарою, я це відчувала з кожним днем все більше. Та одного дня
Я приготувала святкову вечерю, аби повідомити чоловіку про свій цікавий стан. Олег же, як завжди, прийшов додому пізно. Вечеря остигла, а мій настрій помітно погіршився. В цій обстановці я й намагалася сповістити свого чоловіка про ту неймовірну новину. Як тільки Олег дізнався, то дуже розсердився. Почав говорити, що зараз і так багато роботи і йому не до дітей. А зранку мене чекав чарівний букет квітів і записка. Правда, відразу ж цей “віник” опинився в смітнику!
життєві історії 0
Знаєте, в мене доволі не стандартна ситуація. Я вийшла заміж, ще коли мені був 21 рік. Тоді я була молодою, мені хотілося пожити для себе. Олег ж працював
Через три дні в мого брата день народження, йому виповниться двадцять шість. Я подумала, буде класно, як я допоможу Христині, так звати нашу невістку, у приготуванні святкового обіду для нас і батьків. Та відповідь, яку я почула від Христини, мене просто приголомшила. Вона в нас займається, виявляється, якоюсь комплексною медитацією, і саме на цей день в неї голодування. Тому свято доведеться перенести. Я в подиві. Їй слід про дитину думати, а не про якусь маловідому світу, медитацію
життєві історії 0
Своєму безтурботному і чудовому дитинству я завдячую своїм батькам, які прививали нам з братом любов і піклування один про одного. Вже коли ми подорослішали, і в кожного з
Свого часу мама віддала мені будинок своєї матері, тобто моєї бабусі, в приватному секторі нашого містечка на Полтавщині. Він був у не дуже хорошому стані, продати його мама вдало не могла, а щоб дійсно привести його до ладу, треба було багато в нього вкласти. Тож ми пристали на умову моєї мами. Живемо тепер у відремонтованому будинку, працюємо, у нас вже двоє дітей-підлітків. От тільки мама так і не усвідомила, що будинок цей тепер наш, а не її. Щоразу, коли мама заїжджає в гості, а це буває майже щонеділі, вона намагається навести свій порядок, все у нас переробити. Їсти з нами не сідає, каже “Коли захочу, тоді і поїм”. У магазині піде, вибере одяг собі, пальто, чоботи, каже: “Ну ти ж заплатиш, так?”. “На дітей грошей не шкода витрачати, а матері рідній – шкода?” А вчора взагалі мама порилася в моїх сумках
життєві історії 0
Свого часу мама віддала мені будинок своєї матері, тобто моєї бабусі, в приватному секторі нашого містечка на Полтавщині. Він був у не дуже хорошому стані, продати його мама
В Карпати ми їхали з друзями одним транспортом. Вже в автівці ми посперечалися, хто що забув положити в сумку. Степан постійно мене перебивав і виправляв, тому я просто мовчала. Я була впевнена, що з цими людьми нормально не відпочину. Але вияснилося, що занудами дня – стали ми. Поки Степан гарчав, шукаючи в сумці чисті шкарпетки, я відкрила штори і побачила наших друзів. Петро та Софія ніжно трималися за руки прогулюючись біля озера. Додому я їхала з думками про розлучення
життєві історії 0
Вихідні з друзями відкрили мені очі. Я дізналася, що у нас з чоловіком великі проблеми. Вихідні з друзями мого чоловіка отримали неочікуваний поворот. Коли я спостерігала на закохану

You cannot copy content of this page