життєві історії
Ми ці три персики на дереві берегли, як зіницю ока, бо ось-ось дочка з сім’єю мала в село приїхати – разом і скуштуємо, це ж її покупка була,
Живемо ми з чоловіком у місті у двокімнатній квартирі. Виховуємо ми синочка Артемчика, який цього року пішов у перший клас. Мої батьки живуть від нас далеко, в іншій
До дня народження я трішки готувалася, бо знала, що прийде сестра і подруги. Невістка мені пляцка спекла і стіл гарний накрила. Але мої гості замість того, щоб мене
Я сама запропонувала сину і невістці поїхали лише вдвох у відпустку. – За онуком я пригляну! Вам треба розвіятись і зібратись до купи. – Діти мене послухали і
Мама все життя наговорювала на батька, який покинув нас, коли я була ще зовсім маленька. Через це я затаїла на нього велику образу, і навіть коли він вийшов
І що це за люди? Розкажу вам все з початку. Ми з Миколою жили в Білій Церкві, там і працювали, там і заробляли гроші. Неочікувано чоловіку прийшла пропозиція
Познайомились ми з Олегом п’ять років тому. Разом навчалися в університеті. Я на викладача історії, а він хотів стати музикантом. Закохалася я по вуха у довговолосого вусатого хлопчика
Я вже не витримую зі своєю сусідкою. Через неї я кожного дня маю зіпсутий настрій. Їй постійно мої курчата на заваді, ми вже з чоловіком огорожу замінили. Поставили
Найважче те, що діти почали мене засуджувати в тому, що я залишила їх батька в найважчий момент життя. Але я справді так не могла жити. Ми з Мироном
Я свою Богданку привела на світ в 42 роки. Ми з Ігорем вже й не надіялись на таке чудо. Я всю душу вклала в неї, хотіла, щоб в