життєві історії
Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми
Я зробила на кухні в невістки перестановку, бо реально хотіла показати Наталі, що можна обставити своє житло так, щоб легше в ньому жилося, але чогось вона на мене
Ще Миколка наш маленький був, як чоловік почав його повчати своїм “чоловічим штучкам”. – Запам’ятай, хлопчики не плачуть. Маму взагалі не слухай, а то виростеш біля неї ганчіркою.
Ми з чоловіком побралися рік тому, просто розписалися. Жили й працювали в місті, поки в нього не почало регулярно “прилітати”. А тоді й Максим втратив роботу – фірма
Така халепа сталася на мою голову! Синочок Василько одружився на розлученій переселенці з дитиною! Оббере його до ниточки! Не поспішайте мене засуджувати, а вислухайте мою історію. Я часто
Іван таки вмовив мене на другу дитинку, але давши перед тим обіцянку, що стане серйознішим. Я ж повірила. І ось тепер у мене на руках малеча, по подвір’ї
Я Зоряну, як людину просила, щоб ця історія залишилася між нами. Якби ж я знала, що не втримає вона свого язика за зубами, то б в житті цього
І що за люди в тому селі живуть? Ну чи то заздрять, чи просто немає про що поговорити. Але давайте розкажу все по порядку. Ми з чоловіком Славком
Вони познайомилися близько місяця тому. Все складалося чудово. Але у Наталії зародилося невелике занепокоєння. З деякого часу щовечора Віталій приїжджав до неї на вечерю. Але продуктів у будинок
Я не знаю, скільки заробляє мій чоловік, а він не знає, скільки заробляю я. Звичайно, приблизно ми здогадуємося, але виду не подаємо. У нас роздільний бюджет, це зручно