fbpx
Головна

життєві історії

Свого сина Галина Петрівна не виховувала. Принесла “в подолі” і віддала своїй мамі. Мій чоловік виріс такою чудовою людиною завдяки бабусі. Дай Бог їй здоров’я. І коли в нас народилася дитинка, свекруха, яка вела не дуже гарне життя, почала мене вчити, як виховувати Миколку. Бо бачте, він мені колись на голову вилізе. – Надто сильно ти про нього піклуєшся. Самостійним він ніколи не стане!
життєві історії 0
Свого сина Галина Петрівна не виховувала. Принесла “в подолі” і віддала своїй мамі. Мій чоловік виріс такою чудовою людиною завдяки бабусі. Дай Бог їй здоров’я. І коли в
До сина на ювілей з пустими руками я не йшла. В невістки маленька дитина, і вона відразу ж попередила, що всю гостину вона буде замовляти. Ну, думаю, скільки там тих суш в коробочці. Я стала ні світ ні зоря, котлет насмажила, олів’є приготувала, огірки і помідори вквасилися. – Ви сідайте на диван! З хвилини на хвилину має доставка під’їхати. – Та чого чекати! В мене все є. – Я давай витягати продукцію з сумки. Я ж і подумати не могла, що невістка так на це відреагує. Відтепер буду на гостину до них йти, як пані: телефон в сумочку і все!
життєві історії 0
Я знала, що невістка не готувалася до дня народження мого Олега, ось і вирішила трохи їм допомогти. Ви уявляєте, ніхто – ніхто не став на мою сторону. Три
Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою,  у малого вже є
життєві історії 0
Свекруха Василина Романівна просто не чує нас і постійно ображається, мені байдуже, а чоловіка це засмучує. Ми з Вадимом одружені 5 років, живемо в одному місті з мамою
Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
життєві історії 0
Зараз мені вже за 50 років, і я дивлюся на світлину мами, коли їй було приблизно стільки ж. Нас важко було б назвати ровесницями. Цьому, звісно, є пояснення.
Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
життєві історії 0
Мій син Михайло три роки тому одружився вдруге. Перша невістка Наталочка була дуже гарною дівчиною, нашою, сільською, хазяйновитою, вірною. Михайло вивіз її у місто, де сам купив собі
Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”
життєві історії 0
Живемо ми в селі в приватному будинку під одним дахом з батьками чоловіка. 5 місяців тому народився наш карапуз, наш з Ярославом первісток Назарчик. Взаємини зі свекрами у
Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною живе, але до роботи – дуже лінива. А ось невістка – інша справа. Того дня ми мали справу з морквою і бурячком. Невістка копала, а я відразу ж обчиняла. Робота в нас йшла конвеєром, тільки бухгалтерія підвела, як любить сміятися мій чоловік. А після роботи всі сіли до столу. Я й не сподівалася, що моя невістка така
життєві історії 0
Я ще в п’ятницю попередила і сина і невістку, щоб приїхали в село, бо потрібно все з поля допомогти зібрати. В мене дочка ще є, Наталка зі мною
Я думала, ми з Оленкою поїдемо однією автівкою, адже дорога далека, і до чого ці зайві витрати. Та подруга вирішила виїхати швидше, навіть не попередивши мене. А на самих змаганнях, складалось таке враження, що наші сини міряються між собою, хто з них кращий. Олена так гордилась, що на силових її син переміг мого, постійно про це мені наголошувала, що було дивно і не приємно. А потім каже: “Ну як це твій Максим грамоту в школі отримав, якщо він у фізкультурі повний нуль?”
життєві історії 0
Я думала, ми з Оленкою поїдемо однією автівкою, адже дорога далека, і до чого ці зайві витрати. Та подруга вирішила виїхати швидше, навіть не попередивши мене. А на
Христина просила мене заздалегідь придбати квитки на фільм “Довбуш”. Вже в самому кінотеатрі подруга придбала поп-корн і колу для своїх дітей, а про кошти за квитки жодним словом не обмовилась. А потім ще й в магазині на касі їй не вистарчало коштів і вона в мене “позичила”, а я знову не змогла відмовити. Тепер не знаю, як розпочати розмову, щоб вже припинити це у наших стосунках. Як на мене, вона просто користується моєю безвідмовністю
життєві історії 0
Моя подруга Христина постійно розводить мене на гроші. З Христиною ми товаришуємо з дитинства. У обох у нас вже свої сім’ї і ми обидвоє залишились жити в батьківській
Я завжди говорила синам, що цю хату я розділю між ними порівну. Вже коли мене не стане, нехай розбираються, як її ділити. Але одного ранку я прокинулась і задзвонила колишній невістці. Хату в яку ми з чоловіком всю душу вклали я переписала на невістку і внуків. Синам я нічого не говорила. Не знаю, як Ігор про це дізнався, але навіть місяць не минув, як він постав на моєму порозі. – Вона тобі чужа людина! Як ти можеш? Ми ж з братом розраховували на цю хату!
життєві історії 0
Я переписала свою квартиру колишній невістці, маючи двох синів. Свого рішення я не поміняла навіть після того, як старший син приїхав до мене з Чехії і став показувати,

You cannot copy content of this page