життєві історії
– Мамо, давай залишимося друзями? Вероніка Іванівна здригнулася і впустила книгу з рук. – Друзями? – здивовано перепитала жінка. – Ну да – друзями. Як ви з татом,
Маргарита, а просто Ритка, з дитинства була нестерпною, а часом навіть буйною. З хлопцями билася, дівчат будувала. Їй би хлопчиськом нapoдитися. Намучилися ж з нею бідні батьки. Особливою
У перший раз заміж вискочила в 19 років, чоловік був просто хорошим добрим світлою людиною. Любові у мене до нього не було, а ось він мене любив. Знаю
Тепер я нарешті зрозуміла, чому більшість казок закінчується весіллям. Просто далі уже не так весело. Ну чому так буває? Адже все було так добре: любов, ідилія у відносинах.
Приїхали ми до мами. Заходимо в під’їзд, а там сидить хлопчина п’яти років і плаче гіркими сльозами. – Ти чого, – питаю, – ревеш? Джерело А він відповідає:
Як часто ми живем так, що серед своїх планів, клопотів і турбот крім себе нічого не бачимо. Поїхала я в один монастир на всеношну і на сповідь. Джерело
В житті усяке буває, добре лише, що і хороші люди ще не перевелися. Вчора їхала в автобусі. Заплатила, начепила навушники, їду. Тут крізь музику я чую стoгoни і
Нещодавно попався на очі крик душі 57-річної жінки. Висловити його можна двома словами: вона втомилася. Кілька років тому вийшла заміж за ровесника. Чекала, що будуть красиво старіти разом,
Люди, бережіть один одного! Любіть і намагайтеся прощати! Ця пронизлива історія безглуздої сварки і бoлючої розлуки моїх батьків не дає мені спокою вже більше 20 років. Джерело Нехай
Як часто дорослі люди, хочуть догодити чужій думці – гублячи особисте життя. Батьки Оксани, давно втратили інтерес один до одного. Була ситуація, що вони розбіглися, але сльози родичів,