життєві історії
Коли ми одружилися з Вадимом, все було чудово, але тільки до певного часу. А далі в один момент пройшла вся ейфорія і я поринула в жорстоку реальність, де
Мої батьки розлучилися, коли мені було 12 років. Я вже тоді розуміла, що винна у всьому мати. Вона гнобила, принижувала та ревнувала батька. От тато і не витримав,
Сама я живу в селі Львівської області, давно розлучена. Господарство вже не тримаю, лиш кіт та песик, яких годує сусідка, якщо я кудись їду. Син мій Роман і
В моєї сусідки Люби дві дочки вже давно живуть в Італії. Як виїхали на заробітки, так там з сім’ями й осіли. Люба ж з чоловіком світу білого не
Мій син ще до 24 виїхав на заробітки в Ізраїль. Я розумію, троє дітей, будівництво будинку, молода дружина – треба багато грошей. Я допомагала Наталі з онуками, а
Я зараз при надії, тому не дуже хотіла їхати в гості до свекрів, та чоловік сказав, що так не гарно. Краще б я дома сиділа. Ми з Іваном
Хочу з вами поділитись історією з життя моєї сестри. Сестра моя Аня живе в місті і виховує двох дітей, а ось про чоловіка я і хочу вам розказати.
Коли народився первісток – уся родина з’їхалась, вітали і раділи разом з нами. Двадцять років ми чекали на сина. Мій Дмитро вже втратив усі надії на те, що
Ліда поїхала на заробітки, а нашу дочку залишила з бабусею. В мене друга сім’я, яку я повинен забезпечувати. Та недавно подзвонила моя мама і сказала, щоб я Злату
Скоріш за все, спрацювала бабусина говірка: “скоч в гречку”. Так і з’явилась на світ наша Даринка. Чоловік в ній душі не чув, як і бабусі з дідусями. І