життєві історії
Вони з матір’ю переїхали в наш будинок, коли дівчинці було всього 3 роки. Мені тоді було вже 10 років, тож ми дружити не могли, але я часто доглядала
– Та не так я і маю потреби – ображається Ірина Дмитрівна, – щоб обноски носити. Тим більше, якби ж то за донькою рідною, а тут – за
На вулиці і на серце осінь. А тут ще подзвонила мама дуже засмучена. У неї давно накипіло і ось вона не витримала і подзвонила зі мною поділитися своєю
Я ростила сина одна. Чоловік пішов від нас, коли синові було п’ять років. Наскільки це було важко, не передати словами. Але, я впоралася. Благо, син з дитинства був
Олена, була моє колишньою однокласниця, ми намагалися не губитися і підтримувати спілкування. Деякий час назад вона приїхала до мене в страшній паніці, справа в тому що в Олени
Живемо ми не погано: свій будинок, машина, діти добре одягнені, відвідують гуртки, харчуємося нормально, у общем на життя вистачає. Звичайно, грошима ми не розкидаємося і намагаємося по можливості
В юності Микола частенько закохувався. Але щоб ось так… Він зайшов у купейний вагон, привітався, кинув рюкзака на верхню полицю й замовив чай. На мить заплющив очі й
Познайомився з Іриною, рік пройшов і вона ощасливила мене звісткою, що скоро я стану татом. Розписалися, весілля. Народився син, запропонували роботу далеко від дому. Вирішили переїхати. І ось
Я не люблю своїх батьків, і не можу забути і пробачити їм своє нещасливе дитинство. У мене було все, що потрібно для дитини, але от нормального ставлення не
В 17 років я познайомилася з Вадимом, він був красивим, високим. Він старший за мене на 2 роки. У нас була велика любов. Я закінчила школу, і вийшло