життєві історії
Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок
Моїй дочці Світлані двадцять сім років. Вона завжди була для мене дуже важливою в житті людиною. З дитинства я намагалася в усьому йти назустріч їй. Але вона рідко
Десь на п’ятому місяці в мене почались деякі проблеми зі здоров’ям. Я трішки лежала в стаціонарі, а коли мене виписували, то лікар сказав берегтися. Я не могла працювати,
У дитинстві батьки завжди казали мені, що в моєму житті буде ще багато хлопчиків, так що не варто через них занадто хвилюватися й переживати. Хто ж міг знати,
Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Та про все по порядку.
Минула субота, сонячний день, обід. Я гуляю по нашому садочку, милуюсь красою і вдихаю чисте повітря. Аж раптом помічаю, що мені махає рукою якась незнайома жінка в сонцезахисних
Я не готую, не прибираю вдома, вимагаю, щоб це оплачував чоловік – до нас раз на тиждень приходить жінка, прибирає і готує перші страви. Всю решту їжі купуємо
Коли два місяці тому раптово не стало моєї мами, свекруха зателефонувала Валері і сказала, щоб сидів дома з донькою, а замість нього попрощатися піде вона. – Тобі ще
Я все життя прожила в невеличкому містечку на Харківщині, доки моя дочка не покликала мене у Львів, куди вийшла заміж. Через кілька місяців Таня мала народити дитину і
Чотири роки тому я вирушила на заробітки в Португалію, а по поверненню думала купити сину квартиру і зажити спокійно і в достатку. А все виявилося зовсім інакше. Та