життєві історії
Доля дала мені другий шанс: на схилі літ я вийшла заміж за своє перше кохання. Мені – 60. Йому – 62. Ми стоїмо на вишитому рушнику, одягнені в
Я і моя свекруха народили дітей майже одночасно, і мені доводиться разом зі своєю дитиною ростити і сестру мого чоловіка! Наші відносини з моїм тоді ще цивільним чоловіком
Ми з сестрою росли в родині, де вираження почуттів було чимось забороненим. Але мене це не насторожувало і не завдавало болю, на відміну від сестри. Вона ж, навпаки,
Уже рік, як ми з сім’єю живемо в своїй новій квартирі. Нашими сусідами, в основному, є такі ж молоді пари, як і ми. За цей час ми встигли
Я дуже люблю свого чоловіка. І коли виходила заміж, любила, і зараз, коли минуло п’ять років, мої почуття до нього не змінилися. Я милуюся ним, коли він поруч,
Син одружився не рано, у 34 роки. Марті було 26. Він на той час давно вже виїхав з нашого села в обласний центр, мав там з другом спільний
Мені 24, Дімі 31. Він мій одружений шеф, працюю я на цій фірмі менше року. знаки уваги він почав виказувати мені одразу. На роботі, підвозив додому. А тепер
Ми зустрічалися більше трьох років, в наших відносинах була повна ідилія. Нам дуже хотілося дитини. Відразу після весілля я дізналася що буде дитина. Чоловік не захотів знімати квартиру,
Олі 45 років, в її юності, батьки завжди твердили їй одне і теж: «Донечко, головне вийти вдало заміж …» що ж, так і сталось. Оля в 20 років
– Антоніна – дуже красиве ім’я. Ласкаво можна Тоня кликати. – Ні, треба щось яскравіше. Мілана або Адель, наприклад. – Шарлотта! Як правнучка королеви Англії! – Я навіть