Головна

життєві історії

— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Якщо чесно, я навіть думаю про те, що доживати, скоріш за все, мама буде в будинку перестарілих. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені вже трохи за 40, моїй мамі майже 80. Мама живе окремо, але вже півроку вона щодня мені дзвонить, пише і проситься жити до нас, каже, що перепише на мене одразу квартиру. Ми живемо в одному місті, і я раз на тиждень у неї обов’язково буваю, але частіше не виходить, бо ж робота, менший син ще підліток, донечка вже студентка. Розумієте, хоч у нас і трикімнатна квартира, і є для мами місце
життєві історії 0
— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені
Я зранку накрила багатий стіл: борщ, вареники, домашні пампушки. Думаю, принаймні добром підкорю. Дзвінок у двері. Відкриваємо, заходять ті двоє малюків – Данило і Софійка. Діти виховані, чемні, щось пошепки перемовляються між собою і так скромно вітаються: – Добрий день, бабусю, – каже малий. Я думала, в мене серце гепне. Яка бабуся? Ще вчора я ними переймалася як «чужими дітьми», а сьогодні вони вже називають мене бабусею
життєві історії 0
Я сиділа за кухонним столом і дивилася на свого єдиного сина, Юрка, який уже втретє повторював те саме: – Мамо, тату, ви ж знову проти мого вибору, так?
Я тихо вийшла в коридор і випадково побачила, як мій чоловік Гена пхає матері в кишеню пальто купюру в 1000 гривень. В цей час свекруха сиділа за нашим столом на кухні і мило щебетала з іншими гостями. Я застигла, спостерігаючи за цією сценою. Гена оглянувся, мабуть, боявся, що його хтось побачить, і швидко засунув гроші в кишеню
життєві історії 0
Я тихо вийшла в коридор і випадково побачила, як мій чоловік Гена пхає матері в кишеню пальто купюру в 1000 гривень. В цей час свекруха сиділа за нашим
Сестра чоловіка кілька днів тому дуже хвалилася мені, що мама, яка приїхала з португальських заробітків, дала їй гроші і на машину, і на перший внесок їм на квартиру. Тому я теж з нетерпінням чекала свекруху в гості, накрила шикарний стіл. Чого тільки не наготувала! Адже у нас також тих дірок. Але замість таких суттєвих подарунків хоча б для дітей і грошей я отримала оригінальні парфуми Шанель. І все
життєві історії 0
Сестра чоловіка кілька днів тому дуже хвалилася мені, що мама, яка приїхала з португальських заробітків, дала їй гроші і на машину, і на перший внесок їм на квартиру.
Я погодилася на пропозицію чоловіка, але в суботу зранку зателефонувала мама: – Мені дуже треба, щоб ти приїхала: у мене перегоріла лампочка у підвалі й протікає кран. Самій лячно туди спускатися. – Я зітхнула, сказала Іванові, що поїду ненадовго й швидко повернуся. Але коли приїхала, побачила, що проблема з краном була давно вирішена сусідом, а лампочку мама вже вкрутила сама. Виявилося, що вона просто “хотіла мене побачити” та мала ще список доручень: пересунути шафу, підправити штори, перебрати старий посуд. Я ледве встигла приїхати додому під вечір, змучена до краю
життєві історії 0
– Ти вважаєш це нормальним, Оксано – саме таке запитання кинув мені Іван, коли я повернулася від мами того вечора. – Ти знову витратила пів дня на її
– То як день народження в Валиних дітей, то ви ґонорово тисячкою вітаєте, ще й в придачу щось цікаве купуєте, а як онукам сина прийшлось, то ви по 500 гривень вручили, і то, таке було відчуття, що ви на “здачу” чекали, бо таким поглядом плачучим на них дивилися, – сказала мені невістка на одному подиху. Я ледь не стерпла. Як тільки язик повернувся таке сказати?
життєві історії 0
– То як день народження в Валиних дітей, то ви ґонорово тисячкою вітаєте, ще й в придачу щось цікаве купуєте, а як онукам сина прийшлось, то ви по
– Стефо, отямся, який пам’ятник до Великодня за 50 тисяч? Кому? Та у тебе самої замість 32 зубів, десь п’ять в роті і ті лікувати потрібно, а тобі пам’ятник в голові. Та ще було б кому. Та твій Василь все життя гуляв наліво і направо, лінивий був, синів ти сама на собі тягнула. Чи ти думаєш, що ми, родичі, нічого не знали про твого Василя?, – сказала я двоюрідній сестрі, коли приїхала на вихідних в село прибрати на кладовищі
життєві історії 0
– Стефо, отямся, який пам’ятник до Великодня за 50 тисяч? Кому? Та у тебе самої замість 32 зубів, десь п’ять в роті і ті лікувати потрібно, а тобі
Я не можу відійти від вчорашньої розмови з мамою. Вона сказала, що ноги її більше в нашому будинку не буде, що я їй більше не дочка, і знати вона ні мене, ні дітей не хоче. Хряснула дверима і пішла. А все через те, що я при надії шостою дитинкою. У нас великий будинок, всього вдосталь. У чоловіка дуже хороший бізнес, не буду говорити, який, але дуже хороший, в Київській області
життєві історії 0
Я не можу відійти від вчорашньої розмови з мамою. Вона сказала, що ноги її більше в нашому будинку не буде, що я їй більше не дочка, і знати
Зараз нашим дітям 4 і 6 років. З чоловіком ми розлучилися. І коли вже розлучилися, я віддала своїх дітей своїй старшій на 15 років бездітній сестрі, яка давно живе в Іспанії
життєві історії 0
Мені цікаво, осудять мене тут читачі чи підтримають, тому розповім свою історію. Зараз мені дуже добре, але так було не завжди. Я вийшла заміж у 23 роки не
– Ображайтеся чи ні, але я до твоєї сестри більше в гості не піду. — сказала я чоловіку після того, як ми в неділю побували на дні народження у моєї зовиці, тобто у сестри чоловіка. Коли ми сиділи за столом і мої діти потягнулися за добавкою чи до якихось десертів, Ніна сказала: — Оленко, я не готувала стільки, щоб твої діти могли брати собі добавку три рази. Це ж ніяких грошей не вистачить готувати на вас стільки
життєві історії 0
– Ображайтеся чи ні, але я до твоєї сестри більше в гості не піду. — сказала я чоловіку після того, як ми в неділю побували на дні народження

You cannot copy content of this page