Після відспівування батька, коли ми зібралися в залі, щоб усі могли висловити співчуття, хтось пошепки питав: “Ти чув про його новий заповіт?” – “Може, все переписав на Валю з мамою, а нам нічого не дістанеться?” – “Чи, може, будинки віддадуть монахиням?” Я мовчала, бо й сама точно не знала, що тато встиг змінити. Утім, ще до всіх цих пліток мама попередила, що є запрошений нотаріус. Він мав оголосити батькову волю після невеличкого поминального обіду
– Ти хоч розумієш, Валю, що батько змінив заповіт буквально перед тим, як відійшов у вічність? – прошепотів мій двоюрідний брат Андрій, коли я востаннє виходила з лікарняної
– То мої квашені огірки тебе в писок колять, а свіжі огірки з тою хімією і капуста тобі смакує?, – не витримала я і виповіла невістці все, що на душі лежало. Та я восени, коли консервацією займаюсь, від дітей і сто гривень не беру. Десь раз мені старша невістка пачку кришок купила і на тому все
– То мої квашені огірки тебе в писок колять, а свіжі огірки з тою хімією і капуста тобі смакує?, – не витримала я і виповіла невістці все, що
Мама так боялася втратити доступ до татового гаманця, що готова була закривати все життя очі на його походеньки “наліво”, яких було, о-го-го. За своє життя ця жінка і дня не пропрацювала. Ну а для чого, якщо тато їй давав все, що вона забажає. І ось тепер, коли тата не стало, а його компанія перейшла сину на стороні, якому всього п’ятнадцять років, мама залишилася “з носом”. Мене ж тато також не залишив в обіді. В мене є гарна трикімнатна квартира і освіта, про яку також подбав тато. Але мама до бідного життя не готова. – Ти мені щомісяця повинна на карту висилати 15 000, бо я твоя мама, – Ну сильний аргумент, з якого боку не підійди
Мама так боялася втратити доступ до татового гаманця, що готова була закривати все життя очі на його походеньки “наліво”, яких було, о-го-го. За своє життя ця жінка і
– Лідко, ти вважаєш, що подарунок за 12 000 на таке “свято” це нормально? Та я на ювілей таке не отримувала ніколи, як ти на річницю шлюбу. 8 років – теж мені, велика дата. Я розумію, якби ви доробилися до своєї хати, або ж квартири. Бійся Бога, Лідко, ви досі живете в орендованій квартирі, дитина скоро в школу піде, а в тебе захцянки – мультипіч. Ти що, духовки не маєш, чи пательні в кінці кінців?, – висказала я своє обурення невістці
– Лідко, ти вважаєш, що подарунок за 12 000 на таке “свято” це нормально? Та я на ювілей таке не отримувала ніколи, як ти на річницю шлюбу. 8
Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от, у них трьох донечок погодок звуть Марійка, Маруся і Марічка. І взагалі вони дивні
Мені здається, з нашими сусідами щось не так. Молода пара, трошки більше тридцяти. У них три дівчинки, всі погодки. Приїхали в сусідній будинок два роки тому. Так от,
— Це що? — запитала Лідія Макарівна, дивлячись на щербату тарілку і чашку, в яких я подала їй їжу й компот. — Це посуда, яку ви нам подарували 30 років тому на весілля, — відповіла я свекрусі. Вона підняла очі, звузила погляд, ніби намагаючись пригадати, і покрутила чашку в руках
— Це що? — запитала Лідія Макарівна, дивлячись на щербату тарілку і чашку, в яких я подала їй їжу й компот. — Це посуда, яку ви нам подарували
— Якщо ти віддаси мамі 300 тисяч гривень, я з тобою розлучуся, — сказала я Артуру. Справа в тому, що моя свекруха працює за кордоном у Німеччині. І постійно шле якісь подарунки, тобто не гроші, не якісь там, знаєте, корисні речі, а всяку німецьку єрунду. І я це все діло, оскільки мені це в господарстві не треба, то постільне, то рушники, то якісь іграшки дітям незрозумілі, то якась там техніка — ну, коротше, це те, чим я не користуюся, і я ці всі речі продавала на сайтах в Україні, тут у себе
— Якщо ти віддаси мамі 300 тисяч гривень, я з тобою розлучуся, — сказала я Артуру. Справа в тому, що моя свекруха працює за кордоном у Німеччині. І
Остапе, у нас холодильник не працює, ми продукти на балконі зберігаємо. А що буде влітку? А ти своїй мамі, якій 59 років, йогу оплачуєш? Коли я дітей наших в секонді одягаю! Ти знаєш, мені краще подати на розлучення. Я тобі даю на роздуми три дні.
– Остапе, у нас холодильник не працює, ми продукти на балконі зберігаємо. А що буде влітку? А ти своїй мамі, якій 59 років, йогу оплачуєш? Коли я дітей
Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов хорошу жіночку, якій плачу за догляд матері. Але коли останній раз я був в мами в селі то здивувався, бо сума за доглядом виросла в ціні. Вся річ в мамі
Моя мама лежача вже другий рік. Я не маю змоги їй допомагати, оскільки працюю і живу в місті. Але я не кинув її напризволяще. В селі я знайшов
— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Якщо чесно, я навіть думаю про те, що доживати, скоріш за все, мама буде в будинку перестарілих. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені вже трохи за 40, моїй мамі майже 80. Мама живе окремо, але вже півроку вона щодня мені дзвонить, пише і проситься жити до нас, каже, що перепише на мене одразу квартиру. Ми живемо в одному місті, і я раз на тиждень у неї обов’язково буваю, але частіше не виходить, бо ж робота, менший син ще підліток, донечка вже студентка. Розумієте, хоч у нас і трикімнатна квартира, і є для мами місце
— Доню, я ж тебе ростила, ростила, а ти тепер мене прийняти відмовляєшся??? — кричить мама у слухавку. Почалося це півроку тому, коли не стало мого батька. Мені

You cannot copy content of this page