життєві історії
Не бажаючи продавати квартиру, брат вирішив прописати у ній доньку1 Але про все по-п0рядку. – Оленко, не можу! Не виходить, ти сам все бачиш, що в країні коїться!
Я з досить забезпеченої та благополучної родини, звикла до добрих подарунків. Причому люблю як отримувати подарунки, так і їх дарувати. Адже радувати близьких людей це чудово! А ще
А вже цього року новорічними подарунками займалася я, тому своїй мамі я купила путівку в Карпати в санаторій на 10 днів, а свекрусі – теплий плед. Так сталося,
З чогось моя тепер уже колишня дружина Ольга вирішила, що я повинен їй залишити квартиру! А про сина вона не подумала? Ніколи б у житті я не подумав,
Я вчора варила холодець зі свинячих ніжок, щоб вже й на Різдво був, але тут у двері подзвонили, 30 років його не було! Це було явно не тим,
Завтра ми їдемо в Україну, повертаємося з Угорщини в наш рідний Київ! Так, це одна з найспокійніших і найстабільніших європейських країн, про яку незаслужено мало розповідають. І ось
Ми з чоловіком досить молоді, нам по 35 років, але у нас троє діток. Тому ми разом виїхали поки що з Харківщини до друзів у Вірменію. Хочу сказати,
Я була переконана, що саме ця дитинка розлучить Івана з дружиною. Нашому сину скоро виповниться чотири місяці, але Іван і не думає йти з сім’ї і переїжджати до
На Різдво ми поїхали до батьків Андрія. Ми також взяли з собою свого кота, тому що планували залишитися там довше, а нам не було кому доглядати за ним.
Мій чоловік Женя – тридцятирічний «айтішник», працює допізна і, в принципі, забезпечує нас усім необхідним. Ні, він не з тих кіношних персонажів, які заробляють мільйони доларів на рік