життєві історії
Три місяці минуло, як немає мами. І ось намалювався мій опальний братик. Захищати Україну він не хоче й не збирається, але вимогів до спадщини в нього ого-го. Розповім
Мені здається, мої очі як і завжди. Звичайні. Але всі друзі кажуть і пишуть про те, що вони сумні. Так, звісно, можна повернутись. І якби я не мала
Наступного тижня мені виповниться 29 років. І єдиний подарунок, який я хотіла б отримати цього дня, – ключі від своєї, законно успадкованої, квартири! У мені вирує така злість,
Моя мама до 20 років була моєю найкращою подругою. Мені було близько двох, коли батько пішов, і мама примудрилася сама виховати мене навіть без допомоги бабусь та інших
Десь у всіх чоловіки, як чоловіки, до військкомату біжать, а мій Іван ніби з глузду з’їхав, знайшов собі нову “любов”. В той вечір, як він мені про все
Оксана, сестра мого чоловіка, заскочила в неділю ввечері на “каву”. Вирішили одразу ж і повечеряти. Я подавала до столу картоплю з м’ясом, чоловік сервірував стіл. І щось зайшла
Приїхали мама й сетра. Все їм не так і не подобається. Так, це не Україна. Тому й хочу розповісти, як це прийняти іслам і переїхати з Києва до
Чесно, мене дуже втомили маніпуляції у спілкуванні, які використовує моя свекруха. Це просто неможливо терпіти! Мати чоловіка вже 8 місяців, відтоді як переїхала до нас під Київ з
Я навіть дякую всім цим подіям. Адже завдяки їм я не в райцентрі на Херсонщині, а з родиною – я, чоловік і троє наших дітей 0 в Сінгапурі.
Зять зло зашипів, побачивши Настіного італійського чоловіка, попросив переписати будинок на дочку. Настя працювала в Італії майже 20 років. Вона вдало влаштувалась і, можна сказати, виграла це життя.