Головна

життєві історії

Я так заплуталася і не знаю, від кого чекаю дитинку. Я звичайно дуже любила Макса, але що він мені може дати, якщо вже так по-чесному? Інша справа – Платон. Так, йому 53, але з ним я живу в розкоші і достатку. І все б нічого, але коли в мене з’явився Платон, я вирішила зустрітися з Максом і сказати, щоб він не чекав, що ми розходимося назавжди. Ну й між нами сталося «на прощання».  Я живу з Платом у розкішній квартирі
життєві історії 0
Я так заплуталася і не знаю, від кого чекаю дитинку. Я звичайно дуже любила Макса, але що він мені може дати, якщо вже так по-чесному? Інша справа –
Як ти міг? Ще навіть два роки не минуло, як Русланка полинула на хмаринки. Ти просто взяв і заплямував пам’ять про неї!, – сказала теща, коли від сторонніх людей дізналася, що я закохався. Але щоб ви розуміли, останній рік перебування Руслани з нами, вона нічим не допомагала. Єдине, що вона робила, це шкодила, бо замість підтримати дочку і мене в тому числі, вона завивала біля її ліжка. По-дорослому в цьому випадку повелись наші сини
життєві історії 0
Я був опорою для своєї дружини. Я з любов’ю піклувався про неї протягом нашого спільного життя, а особливо в останні, найважчі для неї часи. Я довгий час сумував,
Моя Валя завжди казала, що дуже хоче на власні очі побачити Париж. Я поділився її “мрією” з дітьми і вони допомогли мені купити путівку в цю чудову країну на нас двох. В моєї коханої дружини в той час мав бути ювілей, який вона мала б запам’ятати на все життя. Путівка була в мене на руках, але Валя моя, так цього дня і не дочекалася
життєві історії 0
Моя Валя завжди казала, що дуже хоче на власні очі побачити Париж. Я поділився її “мрією” з дітьми і вони допомогли мені купити путівку в цю чудову країну
Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися, а по друге, це смішно. Тобі 56 років, татові за рік шістдесятка стукне. Ти ще скажи, що ти білу сукню одягнеш? Ну це ж смішно. Тридцять років жили без шлюбу, двох дітей на світ привели, а тепер, на старість літ надумали, що так жити не гоже, і весілля захотіли? – Ну всі ці роки ми не хотіли, а ось тепер прийшов час, коли ми цього обоє хочемо. А що тут поганого? – Та все погано, мамо. Родичі мого чоловіка вже сміються. Ти все село на ноги підняла своєю заявою. Скажи всім нарешті, що це жарт і заспокійся!, – скаpала я мамі
життєві історії 0
– Мамо, я на це шоу-весілля не піду. По-перше, не маю в що вдітися, а по друге, це смішно. Тобі 56 років, татові за рік шістдесятка стукне. Ти
Мама сиділа на кухні поруч, дивилася на це, дивилася, і в одну мить як вихопить у нього з рук цю кашу і каже: – Швидко зібрали свої речі і вперед додому, приїхали тут концерти свої  влаштовувати! Батьки мої живуть далеко, я за чоловіком поїхала в іншу область України. Вони – у Львівській, ми у Вінниці. Бачимося зараз дуже не часто, Данилко погано переносив дорогу до цього року. Мама приїжджати теж не може – тато хворіє вже другий рік, не самостійний. Чесно, мені ця зустріч з найріднішими людьми дається щоразу дуже важко. З останнього разу, як ми у них були, минуло три місяці, тоді зустріч наша не була простою. Зараз теж дуже важко все. Не знаю, чи поїдемо до них ще. Ми зараз 5-й день гостюємо у моїх батьків
життєві історії 0
Мені б дуже хотілося їздити з радістю до своїх батьків. Чесно. Але все дуже складно, справді. І я потребую поради. Чи не їздити до них зовсім? Батьки мої
Свекруха піднялася за столом і, простягнувши Дімі цю коробку, виголосила свою промову при всіх гостях. Живемо ми в моїй квартирі, тому я після цього вважаю цілком нормальним те, що більше я в свою оселю маму чоловіка в на поріг не пущу. А Діма нехай ходить до неї сам, якщо йому хочеться. З мене досить. – Дімочко, ось тобі справжній чоловічий подарунок, ми з татом постарались, коди вибирали. Досить тобі вже сидіти біля спідниці жінки! І не здумай і Олені купити. Ти чоловік і в тебе має бути свій простір! І взагалі світ на одній жінці клином не зійшовся! – і мама чоловіка сказала йому негайно відкрити коробку і полюбуватися подарунком
життєві історії 0
Ми з чоловіком з одного міста, виросли у приватному секторі обоє, обоє з небагатих сімей. Але я після навчання поїхала на три роки працювати в Голландію і там
Я просто не знаю як вмовити мою маму не робити цього з дідусем! Сподіваюсь, ви мені тут щось порадите. Вчора знову поїхала до них, говорила з мамою, але вона невблаганна. В середу дідуся готові прийняти в пансіонаті, мама буде платити, а мене просить його відвезти. Я не зможу, дам їй грошей на таксі, нехай робить що хоче. Я пропонувала мамі на ці гроші – 25 тисяч гривень – найняти доглядальницю, але мама каже, що не може, не хоче і не буде дивитися, як доживає дідусь, що їй вистачило бабусі. Тиждень тому всього лиш попрощалися з нею
життєві історії 0
У мене непроста ситуація. Я з дитиною живу в однокімнатній квартирі в місті. Мені 35 років, донечці 10 років. З чоловіком розійшлися. У мене є молодий чоловік, він
Після того, як Мирослав зробив невеличкий ремонт, я не виходила з його квартири чотири дні. Я перемила вікна, всі меблі і підлогу. Та замість того, щоб мені хоч чимось віддячити, я почула скупе “дякую”. Мені згадалося, як Мирослав в моїй квартирі поґаздував, помінявши петлі на шафах. Так я і вечерею його пригостила і сирника його улюбленого додому дала. І лише на свій 50 ювілей я зрозуміла, де ж зробила помилку
життєві історії 0
Я була запрограмована на “людину милосердя” для усіх рідних і близьких. Я була хорошою матір’ю, розуміючою дружиною, люблячою донькою. Я допомагала всім і часто відчувала розчарування у своєму
Мамин голос в телефоні щовечора читає мені одні й ті самі нотації: – У тебе дочки-студентки, як ти могла їх залишити? Чоловік не був вірним? Та всі вони такі, думаєш, твій батечко кращий? Але я ж заради вас з братом терпіла і навіть не думала про розлучення! Не хочу нікого чути: ні маму, ні чоловіка, ні дочок. Останньою краплею стало те, що він привів свою нову пасію до нас додому і навіть не виправдовувався, коли я прийшла. Після цього я пішла з дітьми до батьків, але потім повернулася і пообіцяла до повноліття молодшої жити з ним. Я не пішла від Руслана. А поїхала. Далеко
життєві історії 0
Мамин голос в телефоні щовечора читає мені одні й ті самі нотації: – У тебе дочки-студентки, як ти могла їх залишити? Чоловік не був вірним? Та всі вони
Якщо вже по-правді, то квартиру купив чоловік, частину грошей додала свекруха, частина позичили і взяли кредит. Борг ми уже повернули, кредит платимо. Квартиру заробив чоловік. Я вклалася тільки трохи, але обставила на свої гроші. У мене є своя квартира, але ми з Микитою вирішили купувати трикімнатну, а мою продати. От перед угодою ми розписалися, без урочистостей і столів, бо треба було на квартиру гроші. Його мамі не сказали, бо самим уже за 40, та й нічого ми не відзначали
життєві історії 0
Очі Тамари Олегівни іскрили праведним гнівом: – Як ти могла без мого дозволу вийти заміж за мого сина??? Ми дійсно з Микитою не кликали його маму на розпис,

You cannot copy content of this page