А давайте свято зробимо, в честь мого приїзду до вас, і купимо тортик. Як вам ідея?, – сказала їдучи в автівці свекруха. – В нас багато їжі дома. Я ж готувалася до вашого приїзду, Віро Гаврилівно. А тортик можна завтра купити, якраз на вихідні, буде нам до чаю, – відповіла я свекрусі, але по її мовчанні ми зрозуміли, що таки прийдеться зробити круг і заїхати в магазин за тортом. Вже не буду описувати те, як ми вибирали той торт. І ось цей момент, всі продукти на ленті, ми ж пропускаємо Віру Гаврилівну, щоб та розрахувалася, але бачимо по її поведінці, що вона і не думає цього робити
– А давайте свято зробимо, в честь мого приїзду до вас, і купимо тортик. Як вам ідея?, – сказала їдучи в автівці свекруха. – В нас багато їжі
Алло, про що ти? Який продаж квартири? Ти живеш в гарному районі, недалеко від парку, куди можна піти з онуками на прогулянку. Все ідеально, є ліфт, великий балкон, чого ще бажати? – Саме так, – сумно всміхнулася сестра. – Ти говориш про мій комфорт чи про потреби моїх дітей? Тому що якщо це останнє, ти маєш рацію. Для них це другий дім. – Алла таки переїхала на другий кінець міста. А недавно я її зустріла і ледь впізнала. Виявляється, сестра збирається на відпочинок до моря
Я з подивом спостерігала за діями двоюрідної сестри, з якої діти зробили няньку і джерело їжі. Вона була виснажена не те слово. Одного разу вона таки здалася і
– Віко, ну які діти? Про що ти? В мене ж є від першого шлюбу дочка, я знаю що це таке. Давай присвятимо життя одне одному, – сказав мені Олександр. Я була молода і закохана, не сприйняла слова коханого всерйоз, думала, що мине ну рік, ну два, і він змінить свою думку. Але цього не сталося. А від батьків тільки й чую: “Коли діти? Годинник цокає!” Є в мене одне на думці, але чи правильно це!
– Віко, ну які діти? Про що ти? В мене ж є від першого шлюбу дочка, я знаю що це таке. Давай присвятимо життя одне одному, – сказав
Я опинилася в скрутному становищі після того, як не стало мого свекра. Свекруха переїхала до нас, не маючи змоги подбати про себе. Те, що мало бути тимчасовим рішенням, незабаром перетворилося на щоденну боротьбу за приватність і контроль над власним домом. Свекруха почала втручатися в наше життя, викликаючи у мене все більше розчарування
Я опинилася в скрутному становищі після того, як не стало мого свекра. Свекруха переїхала до нас, не маючи змоги подбати про себе. Те, що мало бути тимчасовим рішенням,
У моєї дочки четверо дітей від трьох різних чоловіків. Коли я гуляю з онуками, то вся вулиця дивиться на мене скоса. Батько першої дитини моєї доньки Анни живе у своєму світі. Батька “номер два” останній раз ми бачили на виписці. А батько номер три? У них з Анною все добре, хоч на весілля ми й досі чекаємо. А, і забула сказати, Анна і без весілля подарувала Андрію двох дітей. Ну цирк на дроті, інакше не скажеш!
У моєї дочки четверо дітей від трьох різних чоловіків. Коли я гуляю з онуками, то вся вулиця дивиться на мене скоса. У мене дійсно “особлива дочка”. Батько першої
Як ти уявляєш наше майбутнє?, – запитала я Романа, а він з відповіддю не забарився. – Ми розлучимося. Я не залишу тебе без нічого. Ти з дівчатами будеш мати все що захочеш, але жити з тобою я не буду. Мені біля тебе дуже тісно. Я хочу свободи. – Так і сталося. Він пішов. Моїй мамі довелося якийсь час допомагати доглядати мені за дівчатами, щоб я могла зібратися до купки. Вона брала їх на вихідні, а я просто лежала на дивані й лила сльози
Я довіряла чоловікові і дбала про сім’ю. Роман став часто їздити у відрядження і зовсім недалеко від неї дізнався, що він знайшов коханку. В свої молоді роки я
Тамаро Василівно, у вас стільки вільного часу! Невже вам, як бабусі, не хочеться приділити його онукам? Нам теж треба відпочити. Ми ж молоді!, – не розуміючи мого становища повторювала невістка. Та я вважаю, що приділяю достатньо часу своїм онукам. – У мене є свої плани, Катерино, – відповіла я якомога спокійніше, хоча всередині кипіла. – Я не можу скасувати все відразу. Я буду рада тобі допомогти, але я не можу завжди бути поруч, коли ти тільки захочеш. – Це засмутило Катю і вона пішла “дальше”
Я не хочу бути просто бабусею-нянькою, але моя невістка не поважає моєї думки. Катя зазіхнула на найважче – вона “прикрилася” моїми онуками. Я активна жінка, яка знайшла багато
Стефо, та купи собі кілограмове морозиво, кинь в камеру, та й коли хочеш, вріж та й посмакуй. В тебе син на заробітках. Он, яку хату звів, а паркан, а брама кована. Та в селі такої краси ні в кого нема. Всі односельчани тільки й дивуються, скільки ж він грошей в неї вклав, – сказала мені продавчиня. Мені так незручно стало, ось я й сказала, що від сина за роки, відколи він одружився, і копійки не отримую. На свою пенсію доярки виживаю
– Стефо, та купи собі кілограмове морозиво, кинь в камеру, та й коли хочеш, вріж та й посмакуй. В тебе син на заробітках. Он, яку хату звів, а
Та твоя дружина не вміє цінувати те, що їй безкоштовно дісталося, – вередувала свекруха тримаючи коробку з ножами і виделками. – Але ж мені моя мама на придане дала нові та сучасні прибори. Тут немає стільки місця, щоб і нові положили і старі десь припрятати. Та й ці килими, які я поскручувала… куди їх дівати? Я не встигла договорити, як свекруха покинувши кухню, влетіла в кімнату і не побачила на стіні і на підлозі килима
– Та твоя дружина не вміє цінувати те, що їй безкоштовно дісталося, – вередувала свекруха тримаючи коробку з ножами і виделками. – Але ж мені моя мама на
А мені Орест на карту гроші перевів. Я ж його просила це більше не робити. Я ж працюю, ну скільки мені в тому селі треба, та й діти допомагають. Але цю дитину не переконаєш. Ну таким він хорошим виріс, – вихвалялася Наталя про мого сина. Мені трохи гірко це було чути, бо мені син і гривні за все життя не перевів. Так, може я і сама винна, але спокутувала і перед сином і перед Богом свій гріх. Та, мабуть, цього таки не достатньо
– А мені Орест на карту гроші перевів. Я ж його просила це більше не робити. Я ж працюю, ну скільки мені в тому селі треба, та й

You cannot copy content of this page