Головна

життєві історії

То як квартира в Києві пустувала, ніхто туди не їздив, а як тільки там поселились ми, і привели її в порядок, відразу ж свекруха надумала їздити до нас чуть не кожного місяця, ще й з онуками. Але на Трійцю вже не приїде, бо ми повідомили, що знайшли хороший варіант оренди і переїжджаємо найближчим часом. Коти їй наші не сподобались. Я то розумію в чому справа. Тепер на тій квартирі можна і заробляти. Бо в той “бардачелло” ніхто б не поселився
життєві історії 0
То як квартира в Києві пустувала, ніхто туди не їздив, а як тільки там поселились ми і привели її в порядок, відразу ж свекруха надумала їздити до нас
Так, квартиру ми не купили і витрачали гроші, які надсилала моя мама з Італії, на себе й свекрів. Та знаєте, ось хто не правий – так це моя мама. А я ж – єдина дочка, ніхто інший про моїх батьків, окрім мене, на старість не подбає. А вона про це навіть не думає! Молода мовляв, 50-ти ще нема. У 19 років я вийшла заміж за хлопця з сусіднього з нашим селом райцентра. Мама сказала, що давно вже збиралася поїхати до своєї куми в Італію, на заробітки. Вона пообіцяла мені надсилати щомісяця якусь суму грошей, як допомогу на купівлю власної квартири. Адже приданого в мене не було, то мама вирішила так допомогти. І ось тепер, через 5 років, мама приїхала додому. Не назавжди, на півроку
життєві історії 0
Знаєте, ось хто не правий – так це моя мама. А я ж – єдина дочка, одна дитина в нашій сім’ї, ніхто інший про моїх батьків, окрім мене,
Я і не зрозуміла, як так вийшло, що свої 45 років я зустрічаю у Франції на заробітках на самоті. у мене є тут друзі, звичайно, але ж це не родина, не рідні мої чоловік і діти, не батьки. Вдома на Черкащині – діти-підлітки, син і донечка, чоловік, батько й мати. Всіх я утримую, працюючи тут вже 7 років покоївкою у заможній родині французів. Так от і скажіть, чи маю я сказати своїх сім’ї про цей подарунок від родини Ганьє – цю маленьку квартирку у передмісті Парижу? Я два роки не відходила від бабусі глави сімейства, доглянула стареньку пані і на моїх руках вона відлетіла в засвіти. От вони мене і віддячили. Але ж я мала повне право цікавитися нашими фінансовими справами, враховуючи всі обставини і те, що це по суті мої гроші і утримую всіх я. Так тривало якийсь час, і ось дочка, вже студентка останнього курсу, розповіла мені всю правду
життєві історії 0
Я і не зрозуміла, як так вийшло, що свої 45 років я зустрічаю у Франції на заробітках на самоті. у мене є тут друзі, звичайно, але ж це
На весілля сестра замість того, щоб нас з Кирилом привітати, сказала: “Я надіюсь, ти в новому статусі про мене не забудеш”. Я ж її слова прийняла з усмішкою, хоча потім мені було не до сміху. На свій тридцятий ювілей Ірина замовила в якості подарунку кулон з діамантом. Аргументувала вона все тим, що в мене і сережки і каблучка з діамантом, а в неї нічого нема. На святкування ми прийшли з коробочкою “Золотий Вік”, але і в той раз я сестрі не вгодила. Не спілкуємось ми вже який час!
життєві історії 0
– В мене ж ювілей! Як-не-не-як, а тридцять років. Тому, сама розумієш, подарунок повинен бути пристойний, – сказала мені сестра, натякнувши на невеличкий золотий кулон з діамантом. Іринка
На запитання Гліба, де його яєчня з беконом і кава, я так і сказала, що моєї зарплати вистачає лише на кредит за квартиру і на їжу мені. Чоловік втратив дар мови і тільки кліпав на мене очима. – А у тебе, сонечко, є костюми по 10 000 гривень, нішеві парфуми і дизайнерські краватки – можеш ними перекусити. Довгий час я не знала, куди йдуть гроші чоловіка, але вивести Гліба на чисту воду мені допоміг випадок. Гліба вистачило на тиждень, після він відав мені всі гроші і свою зарплатну картку у розпорядження. А що з того вийде – поживемо і побачимо
життєві історії 0
На запитання Гліба, де його яєчня з беконом і кава, я так і сказала, що моєї зарплати вистачає лише на кредит за квартиру і на їжу мені. Чоловік
Після серйозної “бурі” невістка  взяла деякі речі і пішла з дому, залишивши онука на мене. Я ж працюю вахтеркою і доглядати за дитиною не маю як. Я думала Олег з Наталкою вже не помириться, але, на диво, прийшов він одного дня і сказав, що Наталя повернеться до нього, але є одна умова – я повинна піти з дому. Наголошу, зі свого дому, на який ми з чоловіком так важко заробляли свого часу. Ніколи й подумати не могла, що син проміняє рідну матір на якусь жінку
життєві історії 0
Після серйозної “бурі” невістка  взяла деякі речі і пішла з дому, залишивши онука на мене. Я ж працюю вахтеркою і доглядати за дитиною не маю як. Я думала
На наше весілля моя свекруха прийшла вся в чорному і навіть на волоссі була чорна брошка. Але і це я б пережила, якби не хустина, яку вона накинула мені в церкві під час вінчання. Я до останнього надіялася, коли Ангеліна Василівна витягла її з пакета, що кінці сірі. Але ні. На білосніжній сукні чітко виднілося чорне мереживо. Мене тоді всю перетрусило. Все святкування вона так заводила, що чутно було за кілометр. А все тому, що її сине, юрист не заслуговує на дружину – медсестру
життєві історії 0
На наше весілля моя свекруха прийшла вся в чорному і навіть на волоссі була якась брошка і також такого кольору. Але і це я б пережила, якби не
Остап не признавався де він працює. “Гроші в мене є, що тобі ще потрібно?”. Але я таки дізналася, добрі знайомі розкрили мені його секрет. Ми розійшлися, бо бути з людиною з такою професією не входило в мої плани. І ось через сім років я дізнаюсь, що Остап приїхав в наше містечко. Виявляється, в нього крута автівка, дружина, син і бізнес. Як же я шкодую, що одного дня його покинула через “некрасиву” професію. Я б жила як королева
життєві історії 0
Краще б я нічого про долю цього Остапа і не знала. Тепер душа не на місці. Профукала такого багатого мужика. Хочу вам розповісти свою історію з життя. Не
Сьогодні я вирішила поговорити зі свекрухою про своє бажання розлучатися. Сподівалася на розуміння і підтримку, але замість цього отримала шквал критики. “Якщо тобі не підходить мій синок, то я навіть не знаю, хто тобі підійде. Маєш чоловіка, та й радій, хтось і того не має. Ще й за щастя маєш отак собі вдома сидіти, нічого не робити. Інший би взагалі такого не допустив. Та й по дому дивись, що ти робиш щось дуже? А Петрик у мене без шкідливих звичок на тебе навіть косо не дивиться. Подумаєш, немає про що поговорити. Тебе що, мама не попередила, що з часом так і буде. На що ти розраховувала?”
життєві історії 0
Із своїм чоловіком Петром вже майже двадцять років разом. Ми зустрілися на вечірці у спільних друзів. Нам було по двадцять два роки, ми тільки закінчили університет і мріяли
Мені було перед Андрієм не зручно, ось я і витягла три тисячки з шухляди. “Це привітаєш від мене зі святом свою дружину і дітей. Купите щось собі!” Як тільки старший син поїхав, в кімнату зайшла Ольга. “Ми прийняли вас в своєму домі. Ми вас кормимо, миємо, одягаємо. Але наші з Богданом діти не заслужили на свято і сотні, а Андрія по тисячці отримали. “Олю, я не знаю чому дала їм ті гроші!”, – виправдовувалася я. “Я знаю. Бо все життя ви лише їм допомагали. Лише ті онуки були вам рідні, а наші, так собі, в селі живуть, все мають”
життєві історії 0
Ми з чоловіком все своє життя прожили в селі. Важко працювали, бо хотіли своїх дітей, а в нас два сина, поставити на ноги, а головне, гідно виховати. Старшим

You cannot copy content of this page