Після розлучення Олег на мене образився, бо він до останнього надіявся, що я пробачу йому походеньки “наліво”. Про це просили і його батьки. – Ну молодий, оступився. Всі чоловіки одинакові. Ти думаєш мій святий? Та нема таких. Треба просто вміти з таким життям миритися. – Але я не збираюся з цим миритися і крапка!, – відповіла я свекрусі. Син був розчарований в свій день народження, бо чекав від батька уваги, але вигляду не подав. А ввечері до нас на каву забігла колишня свекруха
– Ось якби ти нас послухала і того дня пробачила Олега, то б цих питань сьогодні не виникало. Ну подумаєш, оступився разок, – сказала мені колишня свекруха, коли
Після чергової “бурі” дружина сказала, щоб я обов’язково сходив до священика на сповідь. Звісно, я не пішов. А в середу приходжу з роботи, а він у рясі, сидить на нашій кухні і чай п’є. – О, добре що ти не забарився після роботи, бо отець Володимир трохи спішить, – сказала дружина. Я не смів біля нього перечити, тому почав його слухати, але довгою розмова не була. Вилетів я з квартири навіть шнурки не зав’язав
Після чергової “бурі” дружина сказала, щоб я обов’язково сходив до священика на сповідь. Звісно, я не пішов. А в середу приходжу з роботи, а він у рясі, сидить
Ми не хочемо до молодих лізти, щоб потім не нарікали, – сказала сваха. Та буде гірше, як моя Світлана його з квартири прожене, і Ігор в них осіяє, бо куди подінеться, свого житла в нього немає. Але свати поки все “добре”, сидять тихо. А вже десь два місяці, як я не ношу дочці торби. Я сказала, щоб приходили їсти ввечері всі, окрім зятя звісно, до нас з чоловіком. Я наготую напечу і так мені спокійніше бо і онуки ситі, і цьому Ігорю я не догоджаю. Питаю якось дочки, чим він вечеряє, каже, що мівіною. Мені, якщо чесно, байдуже
Я в квартиру дочки навіть приходити не хочу. А все через зятя, який дуже лінивий. Ігор краще зайву годинку на дивані полежить, ніж якийсь підробіток почне шукати. –
Це ти винна у тому, що онук нас не любить, – сказала мені Ольга Яківна, коли вкотре прийшла з “пластмасовими” подарунками до нас в гості. – Але я не можу нав’язувати сину, що в нього люблячі бабуся і дідусь. Він це має сам відчути. Десять років Златан не відчував він вас жодної уваги і любові, а тепер що, має включитися якась “кнопка”? Свекруха вкотре від нас пішла засмучена. А виною всьому, ніби-то я
– Це ти винна у тому, що онук нас не любить, – сказала мені Ольга Яківна, коли вкотре прийшла з “пластмасовими” подарунками до нас в гості. – Але
Ініціатором розмови з Наталею Павлівною була саме я. Я мала дізнатися у свекрухи, що таке почало відбуватися з моїм чоловіком після нашого весілля – Юрка наче підмінили. Напекла я налисників і пішла до свекрухи на чай. Ох і розмова ж вийшла! На другій чи третій нашій зустрічі, вона попереджала мене про те, що її син не такий простий, яким здається на перший погляд. Я думала вона жартує, а виявилося – правда. Ех, якби я повірила свекрусі раніше! – Оленко, постіль щодня треба міняти! його діти повинні завжди ходити по струнці і називати його, батька, тільки на «ви»
Ініціатором розмови з Наталею Павлівною була саме я. Я мала дізнатися у свекрухи, що таке почало відбуватися з моїм чоловіком після нашого весілля – Юрка наче підмінили. Напекла
Я кажу чоловіку, мовляв поїду з дітьми на кілька днів додому в Одесу, хоч зануримося трохи у нашу чорноморську водичку, поплаваємо та засмагнемо. І тут Женя мій почав переминатися з ноги на ногу, ніяковіти. Виявляється, вони з матусею таке провернули у мене за спиною! А квартира ж моя, на хвилиночку! От як провчити тепер чоловіка й свекруху, га? Але проста так це залишити я не збираюся! Женя мені каже: люба, я вам з дітьми найкращий будиночок десь на узбережжі орендую! Але нащо, скажіть на милість, мені будиночок, якщо я маю своє житло? Щоправда, в ньому без мого відому якісь знайомі свекрухи оселилися, а Марта Іванівна – грошики собі в кишеньку
Я кажу чоловіку, мовляв поїду з дітьми на кілька днів додому в Одесу, хоч зануримося трохи у нашу чорноморську водичку, поплаваємо та засмагнемо. І тут Женя мій почав
Випадково, в торговому центрі, я зустріла друга свого чоловіка. Ми вирішили випити кави. В одну мить він мені пальцем показав на дуже ефектну дамочку. – Ти ж знаєш Соломію?, – звернувся він до мене. – Ні, а хто це? – Це ж колишня твого чоловіка. Я була вражена, тому що було видно одразу ж, що дамочка себе любить. Гарна зачіска, стильний одяг і макіяж. А найголовніше, виглядала вона досить молодо. Я почала розпитувати, яка ж справжня причина їх розлучення і дізналася дещо іншу інформацію
Я не раз чула, як чоловік телефонував своїй колишній дружині. Роман старався робити це не в моїй присутності, але іноді бувало і таке, що я будучу, наприклад, у
Мені так сумно, що рідні діти мене не підтримують! Донька прямо пішла на принцип, сказала, що якщо я таке зроблю, то вона проти – їй за мене соромно. Син також пальцем біля скроні крутить. Чоловік не вірить, що я оце піду від нього в 62 роки до іншого. Але я нарешті зустріла справжнє кохання і маю намір прожити решту свого життя для себе і як хочу я. А чоловік все життя за спідницями бігав, а тепер іншу пісню заспівав. Підтримує лиш невістка Катя
Мені так сумно, що рідні діти мене не підтримують! Донька прямо пішла на принцип, сказала, що якщо я таке зроблю, то вона проти – їй за мене соромно.
Я біля онуків дістала друге дихання, – сказала свекруха одного вечора, коли ми дивилися фільм. Я ще штовхнула Арсена, але той глянувши на мене нічого не зрозумів. Я з самого початку знала, що переїзд Любов Степанівни до нас погана ідея. – Мама з кожним днем все гірше почувається. Я був у неї на вихідних. Вона геть змарніла. Її сусідку, з якою вона дружила, забрали діти в місто. Я думаю, що потрібно і нам вже змиритися з тим, що потрібно маму забрати до себе, – сказав чоловік. Я просила добре все обдумати, не гарячкувати, але Арсен і слухати мене не хотів
– Я біля онуків ніби дістала друге дихання, почала життя заново, – сказала свекруха одного вечора, коли ми дивилися сімейний фільм. Я ще штовхнула Арсена, але той глянувши
Я часто зідзвонююсь з онуками, але вчорашня розмова мене сильно здивувала. – Що ви робите, Катрусю? – спитала я онучку. – Сьогодні нас бабуся вчила борщ варити. Ви знаєте, у вас кращий виходить, тому, коли буду у вас, то поділитесь своїм секретом. – А що ж в цей час бабуся робила?, – питаю я. – Вона на дивані лежала і в телефоні клацала. Ну як так можна, скажіть мені люди добрі? Сваха ще молода, але вже не працює. Невже важко дітям їсти приготувати? Я коли її про це спитала, вона сказала що для онуків не наймичка. – То вашого сина діти, нехай самі вчаться виживати
– Бабусю, ми б хотіли з татком і з вами жити, – сказала мені ввечері по телефону онучка. Мені аж в голові запаморочилося від її слів. Як сваха

You cannot copy content of this page