fbpx
Головна

життєві історії

Я поїхала забирати квитки, а Василь залишився вдома доробляти деякі справи по бізнесу. Коли я повернулась, то застала чоловіка непритомним в його кабінеті. Все сталося миттєво. Я довго не могла собі пояснити, як так могло статися. Як такий мужній і дужий? Чому саме з ним? Я залишилась одна з трьома дітьми на руках, але не впала духом. Багато мене засуджували і засуджують, але я і дивитися в їх сторону не хочу. Не знають вони, через що я пройшла, щоб вистояти!
життєві історії 0
Життя, воно таке, ніколи не вгадаєш, що на тебе чекатиме за поворотом. Так було і в мене, щаслива і незалежна, успішна і молода, хіба ж я знала, що
Людмила Степанівна зустрічала нас у вишитій сукенці з шеляновою хустиною на плечах. В її очах був подив, бо, мабуть, не знала хто прийде. А потім стіл, який накрила Зоряна, це був шедевр кулінарії. Все було так гарно, наче в дорогому ресторані. Смачні страви подруга з дочкою подавали на стіл. Лунали такі гарні тости, слова привітання для іменинниці. А потім це старе і чорно-біле фото, яке спантеличило кожного гостя
життєві історії 0
Вчора я дуже цікаво, і неочікувано навіть для себе, провела вечір в приємному товаристві. Моя подруга завжди мені видавалась скромною і витриманою в поведінці. Вона вчителька українська мова,
Мій тато завіявся в Канаду з молодою обраницею після розлучення з мамою. Мама мене ще тоді носила тільки. І ось – дзвонить. Це ж треба! Чи я таку честь заслужила? І чим? привітав з зимовими святами. Про це ніяково говорити, але я вже й забула, що десь там, у Канаді, у мене є тато. Спочатку мені здалося, що батько марить, але я помилилася. Наприкінці розмови виявилося, що він говорив про це не просто так. Батько покликав жити до себе, хоч я навіть не знаю, як він зараз виглядає і що він за людина. Обіцяє залишити будинок
життєві історії 0
Мій тато завіявся в Канаду з молодою обраницею після розлучення з мамою. Мама мене ще тоді носила тільки. І ось – дзвонить мені недавно. Це ж треба! Чи
Якби не бабуся, я б ніколи не дізналася справжню причину розлучення батьків. Одного дня вона покликала мене до себе і тремтячими губами сказала, не “кидати каменя” в свого батька. “Незважаючи на те, що ти не його рідна дочка, він не перестав тебе любити і дбати про тебе”. Мама зараз в клініці, і я не хочу її турбувати. Але своє бачення щодо шлюбу я зміню. В нас з Андрієм двоє дітей, але офіційно ми не в шлюбі. Мені хватило досвіду батьків. Виявляється, у всьому винна мама
життєві історії 0
Якби не бабуся, я б ніколи не дізналася справжню причину розлучення батьків. Одного дня вона покликала мене до себе і тремтячими губами сказала, не “кидати каменя” в свого
Дев’ять років тому я стала заробітчанкою в Італії. У нашому селі на Волині роботи не було зовсім, чоловік мій був лінивий, а потім ще й хворіти почав. А от свекруху я маю дуже хорошу, вона погодилася допомагати мені з дочкою, і робила це дуже добре, поки аж віка не стала дорослою. Дочка живе вже в однокімнатній новій квартирі в Луцьку, яку я їй купила. Тепер я допомагаю фінансово свекрусі, підтримую з почуття жалості чоловіка. Але я давно не зберігаю вірність Петру. Моя перша робота в Мілані була жахливою. Але вибору не було: заплативши посереднику 300 євро, я стала нянькою-доглядальницею, робочий день тривав із 7 ранку до 11 вечора. Хазяйка та її мати пильно стежили, щоб я весь час щось робила. Дітям дозволялося все, навіть вимазувати мені кашею волосся. Вони перевіряли навіть смітник, чи не з’їла я раптом їхні фрукти, печиво чи йогурти
життєві історії 0
Дев’ять років тому я стала заробітчанкою в Італії. У нашому селі на Волині роботи не було зовсім, чоловік мій був лінивий, а потім ще й хворіти почав. А
Я працювала в сільраді, але у якийсь момент, наприкінці 90-х, гроші бюджетникам зовсім перестали платити і тоді я подалася в Іспанію на заробітки, мої двоє дітей були вже майже дорослими. На той час я вже лишилася вдовою. Та ще й захворіла моя молодша сестра, і мені потрібні були гроші на її лікування. У мами їх не було. Спочатку працювала кухарем у ресторанчику під Барселоною. Потім підвернулася вакансія хатньої робітниці в одній багатій сім’ї. Мені запропонували працювати на кухні, доглядати дітей, а в цій родині було четверо синів, і гладити одяг. Це бу дуже багатий район столиці Іспанії. Більшість часу я проводила на кухні з дітьми, і не озиралася на всі боки. Я звикла на батьківщині у себе в селі готувати борщі-вареники
життєві історії 0
Я працювала в сільраді, але у якийсь момент, наприкінці 90-х, гроші бюджетникам зовсім перестали платити і тоді я подалася в Іспанію на заробітки, мої двоє дітей були вже
Моя дочка дуже ласа до грошей. Чоловік її вже давно на заробітках, а вона ті гроші і на ліво і на право, тільки й тринькає. А недавно на мій день народження Ліля подарувала мені шикарне ліжко. Я раділа, як мала дитина. Але потім вияснилося, що гроші їй дав Петро, вона їх потринькала, ліжко взяла в кредит, а йому вислала тому доказ. Але найцікавіше те, що Ліля хоче, щоб той кредит я і виплачувала. Але з чого? Прийдеться знов у сина просити, тільки з якими очима!
життєві історії 0
Моя дочка дуже ласа до грошей. Чоловік її вже давно на заробітках, а вона ті гроші і на ліво і на право, тільки й тринькає. А недавно на
Я накрила стіл, ми гарно пощедрували. Все наче було добре. Потім діти мені ще сказали, що хочуть додому печиво, яке я пекла зі своїми хлопцями, бо їм дуже засмакувало. Я спакувала їм майже все, що було на тарелі. А потім я пішла у коридор, щоб допомогти всім одягнутися. Дякувала за те, що приїхали до нас і порадували своєю присутністю, всіх обіймала і цілувала. Мої хлопці теж горнулись до обіймів. І якось, не знаю що мене смикнуло, та я вирішила у дітей запитати, чи знають вони, ким для них є мої сини?
життєві історії 0
Моя історія непроста і дуже тривожна. Як таке може відбуватись між братами і сестричками? Мені просто не вкладається в голові. З моїм чоловіком ми живемо у маленькому містечку,
Сама я з Прикарпаття. Двоє дітей хотіли їсти, вдягатися, мати сучасні іграшки. От і наполягла тоді моя ще жива свекруха, аби я їхала заробляти гроші в Італію. Це був 2000 рік. Як мені тоді було соромно за свою злидні! Я їхала на кілька років, заробити на квартири дітям і собі, а лишилася на два десятиліття, вже є громадянство, офіційно працюю вже понад десять років, об’їздила весь світ. Сеньйора, у якої я жила і працювала, запитала: “У тебе весь одяг чорний і взуття, це твій улюблений колір?” І невтямки було багатій італійці. Приїхала я оце додому всіх побачити, грошей дала. від останньої поїздки додому на ці Новорічні свята мені стало дуже сумно
життєві історії 0
Сама я з Прикарпаття. Життя в нашому райцентрі ніколи не було легким, роботи нормальної не було. А двоє дітей хотіли їсти, вдягатися, мати сучасні іграшки. От і наполягла
На день народження, який мені організували дочка з невісткою, прийшла і моя сестра Надійка. Живемо ми в одному селі. Ми дуже мило посиділи. Всі дарували невеличкі, але потрібні подаруночки, а я тішилась, як мала дитина. Але радість тривала до того часу, поки я не відкрила пакет-подарунок від Надійки. Як тепер я повинна на це реагувати? А найголовніше, ось-ось таке свято буде і в сестри. Мені дарувати щось подібне, чи буди добрішою?
життєві історії 0
На день народження, який мені організували дочка з невісткою, прийшла і моя сестра Надійка. Живемо ми в одному селі. Ми дуже мило посиділи. Всі дарували невеличкі, але потрібні

You cannot copy content of this page