Головна

життєві історії

Мама чоловіка два тижні тому, як почалася спека, заявился з сумкою на нашому порозі і сказала, що буде жити у нас, бо ми маємо кондиціонер. А вона ж нам свого часу аж 200 тисяч гривень на квартиру дала, то ж має право командувати і ось так заявлятися. Та ще з котиком пухнастим. А те, що нас у двушці четверо і вона п’ята тепер, та я ще працюю на кухні – пані Інгу це не хвилює. На кухні +30, а вона мені смажить щоранку о 7-й то оладки, то бендерики якісь то ще краще – пиріжки у фритюрі. Шерсть кругом літає. Начадить, а мені потім там працюй. Вказала я дорогій свекруні на двері, так вони тепер зі мною не розмовляють, ні вона, ні чоловік. Ні, я мала терпіти? А Інга Олександрівна ще й заявила, щоб я їй ті гроші повернула, раз вона тут не має права голосу
життєві історії 0
На кухні +30, а вона мені смажить щоранку о 7-й то оладки, то бендерики якісь то ще краще – пиріжки у фритюрі. Шерсть кругом літає. Начадить, а мені
Ну і хіба це так гарно, – сказала я невістці, – Хіба дитина так має бабусю зустрічати? Та я не з пустими руками приїхала, а гостинці і подарунки привезла. – А ви б ще раз на рік приїжджали, то б взагалі онучка вас в квартиру не пустила. Мені важко таке чути, бо могли б самі нас провідувати, але не хочуть, а від мене вимагають казна що. Ось і сталась на самому порозі в нас з Любою перепалка. Я просто вже не стрималася і сказала все, що я про таке виховання думаю. Люба сказала, що з таким настроєм мене бачити в своїй квартирі не хоче
життєві історії 0
Я з чоловіком живу в селі, вже на пенсії, але роботи біля дому завжди хватає. Ми одні з вулиці тримаємо ще корову. Люди кажуть, що не вигідно, бо
В той час, як ми гроші по селу збираємо, вона в машину сіла, малу посадила і на басейни відпочивати. Я розумію, це не її мама, а свекруха, але так не робиться. Мені люди сказали, скільки ті басейни коштують, а вона останнім часом, коли та жара, туди через день їздить, та й бензин гроші тягне. А недавно мій малий на велосипеді їздив, так вона його перестріла і каже: “Як, мама з татом тебе до дванадцяти років, ще жодного разу на море не звозили? Вони якісь безвідповідальні в тебе”
життєві історії 0
Я б стидалася і говорити щось, і ті фото в мережу виставляти. Пани такі поробилися, що слів бракує. Я не хотіла цю тему порушувати, бо розумію, що в
Мама витягла з холодильника вчорашній салат з огірків і помідорів і вчорашню картоплю з кабачками посмаженими. Ми особливо їсти не хотіли, але до столу сіли, як стук в двері. В момент стало дуже шумно, в квартиру зайшли три давні подруги мами. Вона вмить підскочила на ноги ніби й нічого не трапилося. А потім знайшла в телефоні номер з доставкою суш і зробила замовлення. То для дочки і онуків підійде і вчорашня картопля, а якщо для подруг, то суші мама замовила
життєві історії 0
Я коли з близнюками зайшла до бабусі, бо вона сказала, що погано почувається, то вона не сильно і зраділа. Ми принесли їй овочі і фрукти, а хлопці навіть
Після сорока років спільного життя з Іваном я подала на розлучення. Я переїхала жити до мами, а після знайшла оренду. Дочка каже, щоб я йшла до неї, та заважати комусь я не збираюся. В мене інші плани. Я готую документи в “подорож” в один кінець до Італії. Терпець мій увірвався у взуттєвому магазині. Так незручно мені ще ніколи не було. Навіть консультант мене захищала. Діти мене підтримали, а ось інші родичі і друзі – ні. “Стільки прожили і ти мовчала! Та тобі вже шістдесятка минула”
життєві історії 0
Сорок років я прожила з Іваном і подала на розлучення. Всі дивуються, бо стільки часу закривала на все очі, а тепер не стрималася. Я жила з Іваном через
Сьогодні, у свій єдиний вихідний, Максим знову повіз дорогоцінну матусю на ринок по кабачки-помідори та по магазинам. Я вже не знаю, як з цим боротися, руки опускаються. Треба було купувати квартиру на іншому кінці планети. З чоловіком ми живемо у окремій квартирі, свекруха Ліля Василівна – в одному районі з нами. Мій чоловік – єдина дитина у сім’ї, батьки у Максима давно розлученні. Тому він і став центром всесвіту для своєї мами
життєві історії 0
Сьогодні, у свій єдиний вихідний, Максим знову повіз дорогоцінну матусю на ринок по кабачки-помідори та по магазинам. Я вже не знаю, як з цим боротися, руки опускаються. Треба
Ми б то з дідом переписали цю квартиру на тебе, Надійко, але ж ти в нас не єдина дитина. Це буде несправедливо, по відношенню до Віри, – сказала мама, коли я вкотре її переодягала в чистий одяг. Біля батьків я нічого не сказала, а пішовши в свою кімнату, розплакалася. Я все життя батькам присвятила. Після розлучення взяла сина в одну руку, торбинку в другу і повернулася в квартиру батьків, бо більше не мала куди йти. Молодша ж сестра вийшла гарно заміж і жила для себе. І ось тепер цей заповіт, який ні в тин, ні в ворота!
життєві історії 0
– Ми б то з дідом переписали цю квартиру на тебе, Надійко, але ж ти в нас не єдина дитина. Це буде несправедливо, по відношенню до Віри, –
Я помітила, що Олена перестала про дітей дбати. Одяг на них брудний і самі діти неохайні. Дівчатка не зачесані, а в онука такі шорти були чорні, що я навіть не прала, а відразу в смітник викинула. Онуки хвалять мою їжу і жаліються, що мама нічого смачного їм не варить. – Вчора в нас був капусняк. – А сьогодні що їли, – питаю я онучку. – Та капусняк! Ми його вже чотири дні їмо. Та дітям потрібен раціон, щоб вони були здорові, а не капустою їх тиждень кормити. А вчорашній випадок так взагалі мене насторожив. Як можна було одних дітей в електричку посадити і до тата відправити?
життєві історії 0
З моєю невісткою щось коїться дуже дивне, а вчора я в цьому вкотре переконалася. Ну як можна так безвідповідально віднестись до рідних дітей? Рік тому не стало нашого
Це Тимурчик, син вашого чоловіка, – сказала незнайома мені жінка, – Я вже не в силі мовчати. Ваші діти їдуть на відпочинок. Я також хочу з сином на море і бажано за кордон, але ми не маємо грошей. На такі забаганки нам Максим грошей не дає. – На ці слова прибіг і сам Максим і став за моєю спиною обурюватися. – Чого ти сюди прийшла? Невже грошей, які я тобі даю, мало? Ти ж знала, що в мене сім’я, діти, ти казала, що не будеш влізати в сім’ю. Що тепер змінилося? – Я стояла наче на ватяних ногах і слова не могла вставити
життєві історії 0
– Я також хочу нашого з Максимом сина на море відправити, ось і прийшла за грошима, – сказала мені в дверях незнайома жінка, яка тримала за руку хлопчика
Моїм би батькам – та взяти приклад з моєї свекрухи! Та де там, це не про них історія, не барська це справа – допомогти дітям, у них своє життя, інтереси і захоплення. Зоя Павлівна, мама мого Артема, завжди намагається нам з чоловіком допомогти, вона пенсіонерка вже, але працює у свої 63 роки, купує онукам одяг, з ночівлею онучок часто бере, причому сама пропонує, ми їй дітей не нав’язуємо. Частину квартири нам свою віддала. Людина з великої літери моя свекруха!
життєві історії 0
Моїм би батькам – та взяти приклад з моєї свекрухи! Та де там, це не про них історія, не барська це справа – допомогти дітям, у них своє

You cannot copy content of this page