Головна

життєві історії

Я попросила у невістки грошей трохи, десь 500 гривень на день – і тепер не бачу усіх чотирьох онуків, зокрема і рідних. Моя історія дуже не однозначна, тому хочу її розповісти і попросити поради. Мій син одружився з жінкою, яка мала від попереднього шлюбу вже двох дітей. І двоє у них народилися спільних – мої рідні онуки Рома і Василинка. Я онуків не ділила. А потім не стало мого сина, але Віка продовжує мені привозити всіх дітей на вихідні, думаю, що влаштовує своє особисте життя. Та я й не проти була. Просто у мене пенсія малувата, а дітей годувати треба
життєві історії 0
Я попросила у невістки грошей трохи, десь 500 гривень на день – і тепер не бачу усіх чотирьох онуків, зокрема і рідних. Моя історія дуже не однозначна, тому
На сороковий день на порозі їх дачі постала рідна сестра Оксани, і сказала Миколі забиратися, бо це все тепер її. Мій брат залишився ні з чим, хоч все життя важко працював, щоб нажити все що він має. Микола думав, що його діти у себе приймуть, але ті сказали, що в них своє життя в якому для такого тата місця немає. Ось мені й прийшлося забрати брата до себе в батьківську хату. Єдине, що йому вручили з минулого життя, так це котика. Люда сказала, що не збирається ще на корм тратитися
життєві історії 0
А я просила брата, щоб він з Оксаною розписався, але ті все віджартовувалися, що в їхньому віці це не потрібно. Ось і закінчилась їх історія тим, що забрала
Я вже не молода, маю 37 років. Я би дуже хотіла повернутися з Києва у своє рідне село на Полтавщині, але мені перешкоджає молодша сестра Владислава. Я виросла у селі. Мене любили батьки, дідусь, бабусі й дідусі. Зараз стареньких вже немає на світі, але є батьки, ще в силі і при здоров’ї. І ще у мене є молодша сестра. Дитинство – це найсвітліше, що було в моєму житті. Я зберегла щиру любов до родової землі і дому. Люблю природу, з задоволенням пораюся на городі, земля дає мені енергію. Але так вийшло, що мій майбутній чоловік жив і працював у столиці. Я вийшла заміж і поїхала в Київ
життєві історії 0
Я вже не молода, маю 37 років. Я би дуже хотіла повернутися з Києва у своє рідне село на Полтавщині, але мені перешкоджає молодша сестра. Розповім трохи про
Мені 43 роки. Маю хорошу роботу високу по сьогоднішнім міркам зарплату – 50 тисяч гривень. Доглянута, гарна. У мене своя квартира і машина, які я сама собі купила. Але я самотня. У мене не має ані родини, немає коханого чоловіка і дітей. Я навіть не знаю, чому так сталося. Не зустріла свою споріднену душу, от і все. І вже мабуть не зустріну. Але живу я не тільки для себе. Допомагаю батькам, а ще маю брата і двох чудових племінників, Кіру і Костика. У мого рідного брата максима є сім’я: дружина і двоє дітей. Коли діти брата були маленькі, то я водила їх до театру, приходила в гості з іграшками і смаколиками чи іншими подарунками, старалася корисно проводити з дітьми час. Не так дано трапилася у мене велика неприємність – зняли з мого рахунку велику суму грошей. Я сказала про це матері невістки. Я не просила у неї чи брата грошей, допомоги
життєві історії 0
Мені 43 роки. Маю хорошу роботу високу по сьогоднішнім міркам зарплату – 50 тисяч гривень. Доглянута, гарна. У мене своя квартира і машина, які я сама собі купила.
Я не можу пробачити свекрів за те, що залишили нас у біді два роки тому, після нашого з Остапом одруження. Ми втратили багато грошей і майна. У нас був довгий період великих фінансових труднощів. Платити за орендовану квартиру нам стало нічим. Мої батьки самі туляться в однушці, тому допомогти нам не могли. А свекри самі запропонували переїхати до них в село. У них велика сільська сім’я, я все робила, як годиться, всі вихідні – на кухні .за прибиранням, пранням, в огороді чи в саду. У чоловіка з роботою було тяжко, таксував і всі гроші йшли на борги та кредити. І тут почалися претензії та докори від його мами. Свекрухи почала весь час говорити, що самі по собі ми нічого не можемо і нічого не варті. Тато Остапа мовчки слухав дружину і кивав
життєві історії 0
Я не можу пробачити свекрів за те, що залишили нас у біді два роки тому, після нашого з Остапом одруження. Момент тоді був дійсно складний – ми втратили
Дочка прийшла просити в мене грошей, бо діти похворіли, а онуку ще й потрібно було гроші на окуляри і якусь процедуру, але я відмовилася, сказавши, що не маю. Та Наталя не розгубилася, а сказала дати ті, що я на пам’ятник татові збираю. Я і тут відмовила, хоча тепер думаю, може й не гарно я вчинила. Але хто мені ці гроші поверне? Скоро річниця, а я і собі і самому Миколі пообіцяла, що після служби ми прийдемо до нього, а там обновка!
життєві історії 0
Дочка прийшла просити в мене грошей, бо діти похворіли, а онуку ще й потрібно було гроші на окуляри і якусь процедуру, але я відмовилася, сказавши, що не маю.
Не знаю, як забрати у свекрухи свою машину! Ніякі доводи мої на Ольгу Дмитрівну і мого Ярослава не діють. Три роки тому я вийшла заміж, а ще через рік у нас з Ярослави народилася донечка Мія. На народження онучки мої батьки подарували мені машину. Я завжди мріяла про автівку, але їздити упевнено не встигла навчитися, бо разом з моїми батьками я з донечкою виїхала на два роки а Іспанію. Мої батьки і зараз там лишилися, а я два місяці тому повернулася додому в Україну до чоловіка. Машина весь час була у Ярослава. А їздить його матуся! Сьогодні мала з Ярославом серйозну розмову. Сказала, що або завтра вранці у мене ключі від моєї машини і сама автівка припаркована у дворі, або я збираю речі і Мію – і на квартиру до батьків, яка просто стоїть закрита
життєві історії 0
Не знаю, як забрати у свекрухи свою машину! Ніякі доводи мої на Ольгу Дмитрівну і мого Ярослава не діють. Три роки тому я вийшла заміж, а ще через
Мій чоловік зі мною в моїй квартирі у місті і у своєї мами в селі – це дві різні людини! Тут він після роботи одразу падає на диван з планшетом і допроситися його щось зробити в квартирі не можливо. У мами Сашко просто скаче і в будинку, і в саду-огороді. Я маю власну квартиру на околиці Києва. Вона облаштована, все є, дякувати моїм спочилим батькам. Але чоловіка тягне жити з його мамою в селі. Свекруха ще досить молода, ще й працює. Сашко мені зовсім перестав допомагати по дому, постійні суперечки між нами, собі купити я нічого не можу, бо мені ж в декреті що там треба. Я й брякнула йому: “Йди до мами!”
життєві історії 0
Мій чоловік зі мною в моїй квартирі у місті і у своєї мами в селі – це дві різні людини! Тут він після роботи одразу падає на диван
А я не раз казала: “Катю, ти не така вже й королева, щоб чоловіками перебирати. Тримайся свого Петра, сама його вибрала, ніхто ж тебе не заставляв. Я ж з вашим татом жила лише заради того, щоб у вас тато був”. Але ви знаєте, старша дочка каже, що то через мене Катя така стала. Вона їй подарувала путівку в санаторій, а та перепродала її подружці, а за ті гроші купила сину одяг. Але може то й по-чесному, без батька хлопчина через неї живе!
життєві історії 0
А я не раз казала: “Катю, ти не така вже й королева, щоб чоловіками перебирати. Тримайся свого Петра, сама його вибрала, ніхто ж тебе не заставляв. Я ж
З мамою ми не бачились багато років. Її навіть не було на прощальній церемонії за бабусею. Тому коли вона недавно подзвонила і запропонувала зустрітися, щоб познайомитися нарешті з онуками, я зраділа, хоча сумніви були. Я готувалася до зустрічі, навіть купила деякі подарунки. А за день до поїздки мама сказала, щоб ми собі забронювали готель в містечку, бо її новий чоловік не любить дітей і любить спокій, що мої діти точно дати не зможуть, бо діти є діти
життєві історії 0
З мамою ми не бачились багато років. Її навіть не було на прощальній церемонії за бабусею. Тому коли вона недавно подзвонила і запропонувала зустрітися, щоб познайомитися нарешті з

You cannot copy content of this page