fbpx
Коли пора було збиратися додому, то стала Катя з-за столу і пішла в іншу кімнату, в той час, як дочка знесла всю посуду в кухню, перемила і назад поскладала. В мене вже немає такого здоров’я, і дочка це розуміє, а ось невістці байдуже. Але якщо дочка додому поїхала з хлібиною, яку я в п’єцу спекла, то невістка не соромилася і олів’є в банку набрати і пляцків, які дочка спекла і мені привезла, нарізати і в коробку собі положити
Та ми ту господарку з чоловіком для них і тримаємо. Все заради онуків від Василька, а невістка мало того, що приїхала на Святвечір без пампуха і куска хліба,
На вихідних подруга запросила мене на каву. Ми сиділи на кухні, як туди зайшов син Олени, Денис. Такий ввічливий і приємний хлопчина. Та я дуже здивувалась, що він сам почав готувати собі поїсти. Олена розповіла, що син в свої десять вже самостійно заробляє гроші: миючи посуд, прибираючи в будинку і готуючи поїсти. Ще з насмішкою так сказала, що це дуже вигідно і економно, непотрібно хатню робітницю наймати
З Оленою ми колеги по театру. Якось так склалось, що між нами зав’язались дружні відносини, ми часто ділились своїми переживаннями, а згодом і різними ситуаціями із нашого життя.
Дочку я зазвичай чекаю біля брами, а Алінка, моя доця, зайшла у хату з колядою. Там вона і впізнала тітку Лесю, яка навіть нічого не спитала про мене. А наступного дня я від сусідки дізналась, що Леся вже поїхала в свою Італія, так і не зустрівшись зі мною. То як бідна була, то до нас горнулася. Ми ж її з важкого стану витягнули. А як стала Леся пані, то й дорогу до нас забула. Так образливо стало
Своїй подрузі Лесі я була потрібна, як у неї не було за що дітям хліба купити. Тепер Леся пані і мене навіть знати не хоче. З Лесею я
Я, як зразкова дружина, намагалася у всьому догодити чоловікові, допомагала з навчанням, після занять одразу бралася за готування, прання, прибирання, намагалася забезпечити вдома затишок та комфорт. Колю нічим, крім виносу сміття, не напружувала. Після навчання він приходив, я його годувала і він йшов до кімнати відпочивати
З Миколою ми одружилися вже давно, ще за часів студентства. Він не став ходити довго навколо і вже через півроку нашого знайомства зробив мені пропозицію, а ще через
Я 16 років виховував чужих дітей. Тоді я був настільки щасливий, що не звертав уваги, що вони на мене не дуже схожі, та й усі навколо говорили «копія мами»
Свою дружину Дарину, я полюбив з першого погляду. Ми познайомилися на виїзді через спільних друзів. Наша симпатія була взаємною і вже за півроку ми одружилися. У нас було
У мене прекрасна сім’я, люблячий чоловік, принаймні, так було до недавнього часу
У мене прекрасна сім’я, люблячий чоловік, принаймні, так було до недавнього часу. Якщо розглядати мої минулі стосунки, то впевнено можна сказати, що з чоловіками мені не щастило. Чи
Майже три місяці Оля не бачилась з Романом на заробітках, через порізну роботу. А потім і зовсім повернулась дочка додому. Зять ще залишався в Німеччині, висилав нам кошти, ми робили ремонти, утеплили хату, замінили дах і навіть браму нову поставили. Діти часто зідзвонювались, а потім Оля мені пожалілась, що Роман став рідше телефонувати, бо робота важка і він від втоми швидко засинає. Причину ми вияснили – жінка з дитиною, в яку мій зять закохався без пам’яті
Сім’я моєї дочки розлетілася, а все через ті заробітки. Якби ж я знала, що таке станеться, то б свою Олю намовила не відпускати чоловіка. Моя наймолодша дочка Оля
У брата троє діток, тому коли я до них їду, то стараюсь для племінників накупити смаколиків і подаруночків. Так і цього разу. До нашої поїздки на Різдво ми готувались заздалегідь. Чоловік накупив дорогої “біленької”, а я і рибки червоної і різних сирів. Хочу відмітити, що моя мама дуже рухлива і шустра жіночка, вона дуже любить чистоту і її руки не бояться ніякої роботи. Та в цей раз, я як приїхала, то ледь впізнала мамин будинок
З чоловіком і нашими діточками ми живемо в Черкасах. Тут у нас велика простора трикімнатна квартира. У нашій сім’ї завжди присутня злагодженість. Як і чоловік, так і діти,
Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в кімнату, я стерпла. “Яка вже година? Час снідати! Чи ви може без мене поснідали?” В мене аж руки затряслися. “Мамо, це ж ви сьогодні готуєте сніданок, ви ж так самі сказали!” “Я таке не говорила?”, – почала сперечатись свекруха. І давай на мене бурчати, що я за мама, чим моя дитина і сім’я тепер буде снідати. На ці верески прибіг і Степан і донечка
Всі ми чули, як Валентина Йосипівна роздала кожному розпорядки, тому коли свекруха увійшла в кімнату, я стерпла. “Ти не будеш мені закривати рота!” З такими словами моя свекруха
Оксана робила все, лиш би свекруха не бачилася з єдиним онуком. Але та все рівно час від часу навідувалася в село. Дуже вона любила онука, він був її єдиною потіхою. Та Оксана стояла на своєму. Не поїхала вона з Іванком до Ірини Павлівни, коли їй передали, що вона вже лежача і ось-ось покине цей світ. І попрощатися з бабусею Іванка не привезла. І лише через місяць з’явилася в квартирі, щоб з документами лад навести. – Мій Іванко єдиний спадкоємець. Ця квартира його по праву. – Але тут Оксану чекав сюрприз
З Оксаною ми почали дружити, коли вона після розлучення з п’ятилітнім сином повернулася жити в село до батьків. Тітку Галю і дядька Василя я дуже добре знала. Пишу

You cannot copy content of this page