Головна

життєві історії

Марта сіла на ліжко, голова йшла обертом, в скронях стукало, залишалася лише одна зміна до від’їзду додому, а потім вона подасть на розлучення, знайде нормальну роботу за фахом, а вчилася вона на хіміка – технолога, забере доньку від батьків і заживе нормальним життям. Тільки ось без нього
життєві історії 0
У валізу летіло все підряд: дві шовкові сукні, що так і пролежали в шафі, подаровані мамою прикраси, ну куди їх одягати, хіба що на роботу, але там форма,
Анна розуміла, що довго так тривати не може. Прибиральниця тітка Надя, дивлячись на неї крізь тьмяні товсті окуляри, говорила: – Ну, і чого ти тримаєшся за свого Костика? Чи мало від нього натерпілася? Хапай щастя, поки в руки йде!
життєві історії 0
Місто готувалося до новорічного свята, люди купували продукти, подарунки і поспішали додому; в магазинах і на зупинках виникали черги, від яких, всі вже встигли відвикнути. Продуктів Анна набрала
Оце вже справді занадто… Коли я їх побачила, в мене очі на лоба полізли, я ледве стримала крик. Мій син… і його теща. Я не вірила очам, але те, чому я стала свідком, сумнівів не лишало. Вже два місяці живу, як на лезі чи крутому гребні гори. Не можу дивитися власному синові в очі. Сваха в мене гарна жінка, але такого й наснитися не могло
життєві історії 0
Вже два місяці живу, як на лезі чи крутому гребні гори. Не можу дивитися власному синові в очі. Сваха в мене гарна жінка, але такого й наснитися не
Теща, «заповзаючи» знадвору, знову довго шаркає-тупцяє в коридорі, хекає й крехтить… Зараз сяде їсти, накришить-накидає на столі й навколо крихт, шматочків їжі… Свого часу вона мені, сироті, майже замінила маму. Дружина пішла, а я тепер її доглядаю, не можу вигнати
життєві історії 0
Оце так пошуткувало зі мною життя… Я рано залишився сиротою, а у 16 років вже зустрів свою дружина Валентину, в якою була лише мама, Віра Степанівна. Майбутня теща
– Я навіть не в курсі була про це, дізналася зовсім випадково! – розповідає п’ятдесятилітня Галина Михайлівна. – Виявляється, свати беруть з наших дітей плату за квартиру!
життєві історії 0
– … Я навіть не в курсі була про це, дізналася зовсім випадково! – розповідає п’ятдесятилітня Галина Михайлівна. – Виявляється, свати беруть з наших дітей плату за квартиру!
,,Донечка привіт. Може ти мене не впізнаєш, але це твій тато. Пробач мене за все. Дай свій номер, потрібно багато чого розповісти!” – отримала я листа від батька
життєві історії 0
Мама з татом жили в невеликому комуналці, а потім появилася і я. Батько був людиною жахливо ревнивим, добре пам’ятаю, коли мама посміялася над жартом продавця овочів на ринку,
– Ну так і мовчала б, – вважає свекруха, – хіба син її дорікав? Сидить вдома за хорошим-то чоловіком, ну і не пили його. Сама заробляти не хоче, а вимагає, щоб мужик кинув все і у її спідниці сидів? А потім почне говорити, що їй грошей не вистачає?
життєві історії 0
Час зараз непростий, виживаємо, в більшій масі своїй, як можемо. Кредити, діти та інше. Грошей немає, але тримаємося, хто як може. У знайомої мені сім’ї намітився розлад. Основна
– Ти б хоч спробував з кимось позустрічатися, а раптом покохаєш? – питаю, дивлячись в очі чоловікового брата. – Навіщо? Всі вони – не ти, вже пробував… Дивлюся на нього і розумію: теж люблю… І я здалася
життєві історії 0
Що таке гріх?.. Здається, я вже сама нічого не розумію… Як правильно?.. Жити чесно, але не бути щасливою, знати, що через тебе погано тому, кого ти любиш? Чи
– У тебе чоловік є, нехай і забезпечує квартирою, а я онуків забезпечу, вони мені ще «дякую» скажуть, коли у доросле життя з кваритирою увійдуть, – строго відповіла моя рідна мама
життєві історії 0
Батьки в тому році прийняли епохальне рішення: купити будинок і переїхати до моря. Мама на пенсії, батько бізнесом займається, але може дозволити керувати дистанційно. Уже й будинок пригледіли,
– А квартиру-то двокімнатну взяли, – зауважила свекруха. – Та хіба у вас сім’я? Що, невже у нас все-таки дитина буде?
життєві історії 0
Толя і Іра одружилися 2 роки тому. Живуть дружно, обоє працюють, недавно взяли квартиру в кредит, тому що набридло віддавати грошики чужому дядькові за житло, в якому ні

You cannot copy content of this page