Головна

життєві історії

В конверт я вклала дві тисячки і таки пішла привітати іменинника. Юра для мене, як син, бо своїх діток Боженька мені не дав, тому оминути його своєю увагою я не могла. Та сестра мене навіть на поріг не пустила, хоча по обличчю іменинника я бачила, що він був радий мене бачити. Я не знаю, як тепер маю пробачити Іванку. В свій час я все зробила, щоб поставити її на ноги. А тепер ось таку отримую віддачу!
життєві історії 0
В конверт я вклала дві тисячки і таки пішла привітати іменинника. Юра для мене, як син, бо своїх діток Боженька мені не дав, тому оминути його своєю увагою
Мій брат з сім’єю виїхав жити в Голландію. Живе він там гарно, але наскільки я зрозуміла, не дають йому спокою прискладені гроші, які тато віддав мені на квартиру. З ним зв’язалася сусідка тата і сказала, що я ним зовсім не займаюся, що вона йому супи повинна носити. Але це не правда. Ми з чоловіком його кликали до себе в місто і навіть всю господарку розпродали. Та його тримає інше. – А на могилку до матері хто ходитиме? – Ось і вся розмова!
життєві історії 0
Мій брат з сім’єю виїхав жити в Голландію. Живе він там гарно, але наскільки я зрозуміла, не дають йому спокою прискладені гроші, які тато віддав мені на квартиру.
Ми з Миколою і сином приїхали до його батьків, щоб обговорити питання оплати першого внеску за іпотеку. Але там нас чекав сюрприз. – Ой, синок! Ми б з радістю вам допомогли, але тут така справа. Сестра твоя заміж виходить. Іринка вже й дитя чекає. А раз ми вам з Юлею весілля зробили, то і дочці повинні зробити. – Всі гроші, які мої свекри збирали для нас, вони вклали у весілля Ірини. На своїх батьків я і не розраховувала, бо живуть вони в селі, але те, що вони зробили, стало для всіх несподіванкою
життєві історії 0
Коли ми з Миколою надумали узаконити свої стосунки, то його батьки наполягли на хоч і невеликому, але святкуванні. Мої батьки в той час не мали грошей, але прийшлося
Не про такий початок сімейного життя я мріяла! Але весілля у нас з Денисом було гарне. Скромне, людей не багато, часи зараз не ті, щоб натовп збирати. Але все на рівні – ресторан, фотограф і зйомка. мої батьки подарували нам однокімнатну квартиру, оформлену вже на мене, а батьки чоловіка – гроші на весільну подорож в Карпати. Ну як подарували – пообіцяли закинути на карту 50 тисяч гривень. І ось тут виявився подвох. Я підготувалася – качку запекла, яку мама з села привезла, яйця нафарширувала – це я таку закуску смачно роблю, свекрусі дуже подобається. стушила картоплю, салатиків зробила і наполеон до чаю спекла. – Дамо гроші, тільки якщо ми з вами
життєві історії 0
Знаєте, я виросла у досить бідній родині, ніде не була ні в дитинстві, ні в дорослому віці. Я не кажу про закордон – навіть України толком не бачила.
Я стала готувати сніданок. З радіо лунала якась передача про одруження. Все було тихо, спокійно, аж тут мені Сергій запропонував вийти за нього заміж. Я ледь бутербродом не поперхнулася. Ось так без каблучки і романтики в мене відбулась пропозиція руки і серця. Та попри все я була рада почути ці слова. За п’ять місяців відбулося весілля, і лише живучи під одним дахом зі свекрухою я дізналася про її “норму” 
життєві історії 0
Мама мого чоловіка не перестає мене дивувати. В Галини Іванівни є двоє дітей: Марія і Сергій. Марія знайшла собі старшого на 7 років чоловіка і переїхала до нього
Поки Катя сиділа за столом, її чоловік поводив себе, як належить: скромно, ввічливо нічого зайвого не робив. Але так вийшло, що я ще не встигла подати торта, як внук подруги почав вередувати, що хоче додому спатки. Подруга попросила вибачення, що повинна піти, про те сказала, що залишиться Борис і щоб я передала через нього кусочок тортика. Святкування дня народження закінчилось дивно, бо тепер я в роздумах. Казати все Каті, чи зробити вигляд, ніби нічого не трапилося?
життєві історії 0
Вчора зауважила дивну ситуацію, через яку сьогодні мене мучить сумління чи розповідати про це подрузі? З Катею і її чоловіком Борисом, ми товаришуємо вже багато років. Хоч Катя
Сестра потирала руки від щастя, вже не треба мені виплачувати гроші, і дім лише її. 8 років тому я поїхала в Київ навчатися, потім знайшла в столиці роботу, залишилася працювати й жити. А моя молодша сестра за це й час вийшла заміж, вмовила батьків продати нашу двокімнатну квартиру в Полтаві і купити з доплатою трохи більшу квартиру. А коли ціни на квартири  злетіли, вони, продавши трикімнатну, купили великий будинок в передмісті. Недавно, через 5 років, я повернулася додому, але вже в будинок сестри й батьків. Мені виділили найменшу кімнату, з розрахунку скільки мені належало від тієї двушки, і пообіцяли, що допоможуть з житлом. Я часто стала Риті заважати, і вже через тиждень після мого повернення виникла швидка необхідність мене кудись випхнути. Вирішили, що з мене не братимуть гроші за харчування та проживання, а все що я зароблю, я збиратиму на квартиру, плюс сестра з чоловіком візьмуть кредит
життєві історії 0
8 років тому я поїхала в Київ навчатися, потім знайшла в столиці роботу, залишилася працювати й жити. А моя молодша сестра за це й час вийшла заміж, вмовила
Живемо ми з чоловіком Михайлом і синочком з моєю мамою і бабусею. Квартира трикімнатна і поділена на частки: майже половини квартири – моя, ще частка моєї тітки і решта –  матері. Син у нас довгожданий, лелека кілька років старань до нас не прилітав. Але мама онуку не надто раділа, не допомагала мені майже, коли малюк народився, і не сказати, що дуже любить Данилка. Зараз синочку 3 три роки, і сталося диво! Виставляє нас на вулицю, каже, за пів року за мою частку виплатить. Мама заявила, що або ніякої дитини, нічого, мовляв, тут дитсадок плодити, або з речами на вихід. Але вибачте, продам чужим людям я свою частку вигідніше, якщо на те пішло
життєві історії 0
Живемо ми з чоловіком Михайлом і синочком з моєю мамою і бабусею. Квартира трикімнатна і поділена на частки: майже половини квартири – моя, ще частка моєї тітки і
Коли на світ з’явилася дочка, то було видно, як Вероніка її любить. Всі ми надіялися, що нарешті в хаті буде мир та спокій, але ні. Якось приходжу з роботи і чую галас в домі Олени. Там така “буря здійнялася”, що мені дуже лячно стало, особливо за дитину. Звісно, причина в Ігорі. Як тільки я це ясно зрозуміла то пішла до будинку сусідки. Але вона мене і на поріг не пустила. Олена, яка завжди лізе в чуже життя, сказала мені не лізти до її сина. Мовляв, вони вже з дружиною дорослі, самі розберуться
життєві історії 0
Я живу в селі, тож не дивно, що тут слухи розходяться швидко. І хоч я намагаюся до цього не лізти, але ось моя сусідка поринула в ті плітки
Коли мама подзвонила і повідомила, що не стало мого брата, я відразу ж сказала, що на прощання не приїду. В мене на це були певні причини. Але батьки мене не зрозуміли, особливо мама. – Ти завжди була черствою. Ніби і зовсім не наша дитина. – Але мама не згадує того факту, що все життя вони жили лише Васильком. Я для них не існувала. Можливо, колись вони мене пробачать, а я їх
життєві історії 0
Я з нетерпінням чекала свого брата. Я завжди хотіла братів і сестер! Але Василько народився дитиною з особливими потребами і перевернув моє життя з ніг на голову. Раптом

You cannot copy content of this page