fbpx
Головна

життєві історії

Жила я в своєму будинку в селі на Черкащині. Але материнські обов’язки погнали мене в Італію на заробітки. Коли я приїхала через три роки, то свого будинку зовсім не впізнала! Кабінет зятя замість моєї кімнати. Невелика грядка біля воріт перетворилася на новомодний газон. Там тепер і помідор посадити не можна, одна трава росте. Я залишила доньці трохи грошей: одягнутися, купити щось дитині, та й усе. І з такими суперечливими думками я й поїхала назад, працювати. Після приїзду в Італію в мене як клацнуло в голові. А город, який був за будинком?! Поглянувши на свій будинок, не змогла стримати скупу сльозу. Зоряна каже, що дуже скучила. Зять теж лепече щось подібне
життєві історії 0
Я б так і могла жити собі спокійно у своєму будинку, в селі на Черкащині. Але материнські обов’язки цього мені не дозволили, єдина дочка з чоловіком і дитиною
Дивно це так все було. А я думала що в цивілізованій Європейській країні завжди буде краще, ніж в Україні. Але ця поїздка до сестри в Австрію мене дуже розчарувала, не передати словами навіть. У кафе мене попросили розрахуватись за себе. Я хоч і випила чашку кави, але було дивно, якщо чесно. Вже тоді в мене з’явилися деякі сумніви щодо того, чи мені взагалі треба було їхати. Гроші із собою у мене були, але як же поняття «гостинність»? Невже все буде ось в такі формі? У сестри мені було виділено кімнату, в якій стояло лише ліжко і було місце для столика, куди я могла б покласти свій ноутбук. У холодильнику мені дісталася окрема полиця для продуктів
життєві історії 0
Моя сестра Аліна вже кілька років мешкає в Австрії.  Вони з чоловіком виїхали ще за кілька років до вторгнення, там і осіли. У мене довгий час не виходило
Вже кілька тижнів Георгій переконував мене стати домогосподаркою, батьків своїх підключивши, особливо мама намагається його вплинути на мене. Маю сидіти вдома з дітьми, довольнитися тим, що заробляє Жора і зберігати домашній затишок. Спершу було трохи ніяково, я все чекала що ми, як по команді, почнемо говорити про дітей, пелюшки, іпотеку та інші подібні речі. Прийшла якось до мене на чай мама чоловіка і завела розмову про те, що пора мені вже стати нормальною дружиною
життєві історії 0
Кілька тижнів Георгій переконував мене стати домогосподаркою, батьків своїх підключивши, особливо мама намагається його вплинути на мене. Маю сидіти вдома з дітьми, довольнитися тим, що заробляє Жора і
На Йордан моя свекруха не відходить від вікна, а все тому, що чекає священика. “Артуре, на ліжко не лягай, бо зімнеш! Василинко, нічого не їж, бо не встигнеш посуд помити!”. Словом, всі ми ходимо на ципочках. Але якщо ви думаєте, що після освячення будинку все закінчується, то ви помиляєтеся, бо починається “друга серія”. Свекруха зі щасливим обличчям лягає на свої ліжко і бере в руки телефон. “Галю, в мене вже був! Гляди, щоб тебе отець на ліжку не застав”
життєві історії 0
На Йордан моя свекруха не відходить від вікна, а все тому, що чекає священика. “Артуре, на ліжко не лягай, бо зімнеш! Василинко, нічого не їж, бо не встигнеш
Як можна бути такою бабусею, як мама мого чоловіка Олеся Петрівна? Навіть після народження онуки свекруха не хотіла нам нічим допомагати! А оце днями дізналася, що ще й Артем, виявляється, не говорив мені всієї правди! Не треба мені її грошей. Але ж усьому є межа! Мама твого чоловіка – людина, яку без будь-яких докорів совісті можна і навіть треба називати чудовиськом, бо такого я, в житті, ще ніколи не бачила. Саме її син мав нею займатися. Прибирання ванної та туалету теж входили до його обов’язків. А що, мамі потрібен спокій та умиротворення. А сама в оренду кілька квартир здає
життєві історії 0
Як можна бути такою бабусею, як мама мого чоловіка Олеся Петрівна? Навіть після народження онуки свекруха не хотіла нам нічим допомагати! А оце днями дізналася, що ще й Артем,
Мій Микола працював на залізниці, а це було справжнє випробування для мене, молодої невістки. Завжди “на кант” випрасувані сорочки і штани, а особливої уваги заслуговував тормозок, який я йому мала приготувати на добу. Це було і перше і друге і канапки, і як же без десерту до кави. Добре, що тоді мені дуже допомагала свекруха, ми разом були в дуеті, як то кажуть. А одного дня сталося таке, що ми добряче з чоловіком посперечалися
життєві історії 0
Завжди згадую слова і настанови своєї свекрухи, як я ще була молодою. Моя свекруха Віталія Степанівна завжди мені так говорила, як ми з чоловіком бувало посварилися і не
Я вийшла заміж минулого літа. Весілля було хоч і скромне, але дуже гарне. Та незважаючи ні на що, наш з Миколою шлюб тріщить по швах. Мама правду казала, щоб я не спішила. Чому тільки я її не послухала. Я щиро вірю, що до початку 2025 року я знову буду вільною жінкою. Це надто важко, коли жінка все тягне на собі, а чоловік, прийшовши з роботи, розважається як тільки хоче. – А що ти хотіла? Тепер в мене є дружина, яка і повинна встигати все робити!
життєві історії 0
Я вийшла заміж минулого літа. Весілля було хоч і скромне, але дуже гарне. Та незважаючи ні на що, наш з Миколою шлюб тріщить по швах. Мама правду казала,
Я вже кілька років працював в Німеччині на заводі, додому їздив раз на пів року. І коли сталося вторгнення, ми вирішили, що я маю залишитися і продовжувати заробляти для своєї родини. У мене лежача матір. якій я оплачую доглядальницю, а дружина в декреті з другою дитиною. На Різдво я мчав до родини, але вдома там нікого не застав. кілька тижнів тому я повертався з німецького Людвігсхафену додому у райцентр Вінницької області. А гроші я відправляв справно. Оксана не була готова доглядати мою хвору матір, і я не став звалювати це на її плечі, а найняв професійну доглядальницю. Холодильник був забитий їжею вщерть. Навіть випивка була й торт. Все незаймане, але за кілька днів половина салатів точно обіцяла прокиснути. В коридорі – записка
життєві історії 0
Я вже кілька років працював в Німеччині на заводі, додому їздив раз на пів року. І коли сталося вторгнення, ми вирішили, що я маю залишитися і продовжувати заробляти
Після того, як не стало нашого свата, зі свахою коїться щось дивне. Найперше те, що вона боїться сама спати, тому мого сина переселила в іншу кімнату, а сама лягає з дочкою і онуками. А далі ще дивніше. Після святвечора вона наладувала в торбу всі 12 страв і понесла чоловіку на місце спочинку. А на Йордан замість того, щоб з церкви водицю додому нести, щоб хату окропити, вона до чоловіка побігла
життєві історії 0
Після того, як не стало нашого свата, зі свахою коїться щось дивне. Найперше те, що вона боїться сама спати, тому мого сина переселила в іншу кімнату, а сама
Ольга кожного року на всі свята приймала родичів у себе. Ті приїжджали не те, щоб з подарунками чи стравами, а навіть без цукерка для Даринки. Та цього разу на Різдво я подрузі підкинула гарну ідею. “Зателефонуй усім і скажи цей текс. Ось тоді побачиш, кому ти насправді дорога, а хто їде лиш пузо наїсти”. І ви знаєте, вперше Ольга мене послухалася. Поріг батьківської хати переступила лише Галя зі своїм сімейством
життєві історії 0
Ольга кожного року на всі свята приймала родичів у себе. Ті приїжджали не те, щоб з подарунками чи стравами, а навіть без цукерка для Даринки. Та цього разу

You cannot copy content of this page