Головна

життєві історії

Мама виявилася такою скнарою, якої світ не уявляв! Нормальні-жінки-матері їдуть закордон, щоб заробити й допомогти дітям. Моя ж мама не знаю, що буде робити зі своїми мішками з грошима, образно кажучи. Нам вона не допомагала. Ми з чоловіком і трьома дітками досі на оренді живемо, сестра пішла жити до свекрухи. невже мама не могла хоч раз запропонувати оплатити нам поїздку на який курорт, чи в Єгипет, чи в Італію до себе запросити??? Та навіщо, хто ми їй? Якісь знайомі, не більше, бо ставиться вона до нас точно не до як рідних людей. І через кілька тижнів ми дізнаємося, що мама купила собі дві квартири в обласному центрі і буде їх віддавати в оренду, щоб жити й не тужити. І це в той час, коли її діти – обидві без житла! Мама має на рахунках купу грошей, та ще й з оренди своїх квартир тепер буде отримувати. І от у мене питання виникає постійно: куди вона їх діває й буде дівати??? На себе можна багато витрачати, але ж всьому є межа. Вона одинока жінка, аде аж занадто дбає про себе, про свою зовнішність. А кому вона в 62 треба з тими підтяжками?
життєві історії 0
Мама виявилася такою скнарою, якої світ не уявляв! Нормальні-жінки-матері їдуть закордон, щоб заробити й допомогти дітям. Моя ж мама не знаю, що буде робити зі своїми мішками з
Син прийшов до нас з дітьми, і я була з ними у вітальні, а Степан був на балконі з Павлом і вони щось обговорювали. Раптом їх голоси ставали все гучнішими, аж поки в кімнату не зайшов Павло і не почав збирати дітей. Я не розуміла, що відбувається, а потім підійшов і мій Степан, і вони почали говорити небилиці один одному. Я стала між ними і намагалася їх приборкати, попереджала, що поруч діти, їй-богу, але вони мене зовсім не слухали. З того часу минув рік. Я не бачила ні сина ні онуків
життєві історії 0
Мій чоловік Степан трохи холерик, але це все моє життя. Незважаючи ні на що, я була щаслива з ним і дозволяла випадковим спалахам входити в одне вухо та
Приїхавши з Італії я не почувалась, як в себе дома. Все невістка бурчала в мою сторону. Ось я й вирішила ще разочок поїхати на чужину, щоб купити своє житло. Я здійснила свою мрію. Квартиру я купила в новобудові. Але тепер ні син ні Наталя зі мною не спілкуються, бо як то так, вони в старому будинку живуть, а я в новому, ще й з охороною. “Ми від тебе такого не чекали! Совість не замучить?”
життєві історії 0
Приїхавши з Італії я не почувалась, як в себе дома. Все невістка бурчала в мою сторону. Ось я й вирішила ще разочок поїхати на чужину, щоб купити своє
Мені вже 69 – досить не мало. Донечка моя Зоряна давно в Португалії мешкає. Коли сталося вторгнення, дочка з сином вмовили мене віддати будинок сину й невістці, зробити на сина дарчу. Тепер Роман з невісткою живуть в нашому з чоловіком будинку, бо свого вони нічого не купили, тинялися по орендованих квартирах. А Зоряна забрала мене у Португалію. Переконували, що мені тут буде добре, що в них сусідки-українки, з якими я подружуся. Але мені тут геть зле. Все зручне, але чуже й не миле. “Сиди, бабо, мовчи й не рипайся”
життєві історії 0
Мені вже 69 – досить не мало. Донечка моя Зоряна давно в Португалії мешкає. Коли сталося вторгнення, дочка з сином вмовили мене віддати будинок сину й невістці, зробити
Я місця собі не знаходила, коли зникла мама. І куди втекла??? До курей! Вона забуває ще й про свої бабусині обов’язки. У неї двоє онуків, яких вона дуже хотіла і прямо-таки випрошувала в мене. Тепер що, все? Справа зроблена, і можна рвонути подалі від сім’ї? Ні, так не вийде
життєві історії 0
Я місця собі не знаходила, коли зникла мама. І куди втекла??? До курей! Знаєте, як кажуть: «Можна вивезти людину з села, а от село з людини не вивести ніколи».
Коли я хотіла насмажити внукам оладок, дочка сказала, що я заляпаю маслом плиту, коли хотіла наліпити вареників – що кругом розсиплю борошно, коли вирішила спекти пиріжків з яблуками, виявилося, що духовкою користуватися не можна, бо вона забрудниться. Їсти у вітальні не можна перед телевізором, бо накришиться, а вона раз на тиждень прибиральниці платить. Дуже сумно, але мені не місце в родині дочки, збираю речі додому
життєві історії 0
Я народилася і виросла в селі на Чернігівщині, чоловік мій теж був сільський, з сусіднього хутора. Ми побралися та й поселилися в хаті, яка мені від бабусі дісталася.
Я тільки-тільки провела Мирона в останню путь, як мене набрав його син Андрій. Розмова закінчилась тим, що він дав мені деякий час, щоб я забралася з вже його будинку. Я стільки років в нього душу вкладала, а на старість літ опинилася на вулиці. А все через грубу помилку – ми жили з Мироном без штампу в паспорті. І тут мені на голову спала думка платити Андрію орендну плату!
життєві історії 0
Я тільки-тільки провела Мирона в останню путь, як мене набрав його син Андрій. Розмова закінчилась тим, що він дав мені деякий час, щоб я забралася з вже його
Мій чоловік через тридцять років розлуки зустрівся з сином від першого шлюбу. На цю подію ми йшла разом. Відразу ж мене здивувало, що між ними не було і краплі схожості, та на це лише пів біди. Ми подружилися і ходили один до одного в гості, поки я не дізналася, що зі спільної карти зникло двадцять тисяч. Василь мені все пояснив. – Дмитру не хватало на відпочинок. – Я змирилася, але ці переводи не закінчилися. Я не знаю як пояснити Василю, що Дмитро його просто використовує
життєві історії 0
Чоловік не хоче розуміти, що його син від попередніх стосунків просто використовує його. Вони не бачилися тридцять років, і тепер намагаються надолужити згаяне. Я намагалася пояснити чоловікові, що
Я в місто поїхала аналізи здавати і так вийшло, що з незапланованим візитом до дітей потрапила. Я ж голодна була, ось і вирішила в них перекусити. – Вам не пощастило, Лариса Петрівна. Сьогодні весь день ми нічого не їмо. – Ти мені сина засушити вирішила? – Ось вони й зізналися мені про ті чуда. Я це так не залишу. Обов’язково наберу сваху, бо на сто відсотків переконана, що це справа рук її доці
життєві історії 0
Я в місто поїхала аналізи здавати і так вийшло, що з незапланованим візитом до дітей потрапила. Я ж голодна була, ось і вирішила в них перекусити. – Вам
Як тільки не стало свекра, Галина Семенівна з ліжка майже не встає. Весь день вона в телефоні з подругами переписується. Недавно я прийшла замучена з роботи, а в холодильнику хоч шаром коти. Ну добре, для мене не хочете готувати, то приготуйте того борщу чи вареників для сина і онука. Як можна було так змінитися? Стільки років вона була ідеальною. Та я готова була їй ноги цілувати. До такого мене життя не готувало!
життєві історії 0
Як тільки не стало свекра, Галина Семенівна з ліжка майже не встає. Весь день вона в телефоні з подругами переписується. Недавно я прийшла замучена з роботи, а в

You cannot copy content of this page