життєві історії
Я розлучена мати двох дітей, п’ятнадцятирічної доньки та сімнадцятирічного сина. Мій шлюб зазнав краху, і я сподівалася, що стосунки, які я почала чотири роки тому, будуть іншими і
Свого Павлика ми виховували вдвох з моєю мамою Ніною Михайлівною. Мій чоловік, батько Павла, через недугу рано відійшов у вічність. Живемо ми у місті і маємо дачу у
Мене дивує бачення свахи, хоча вона мені навіть не сваха. Наші діти досі живуть в цивільному шлюбі, але мене це не влаштовує, бо три місяці тому на світ
Ну такої історії, яка була у мене зі свекрухою, я ще на жодному сайті не читала, чесне слово. Тому, готуйтеся, буде і смішно і грішно. Я пам’ятаю той
Ми з чоловіком розписалися шість років тому. Виховуємо синочка, якому п’ять років. Переїхали після весілля жити до столиці. Як мої батьки, так і батьки Мирона, живуть в районному
Тесть відмовлявся до нас їхати, бо не мав у що взутися. – Ти приїдь, а ми вже на місці щось підберемо. – Приїхав він в шльопках, що розліталися,
Тиждень тому я дізналася, що подруга робила новосілля. Мене на це свято не запросила, ба більше – не знайшлось там місця і для рідної мами Зоряни. Виявляється, запрошена
Колись я з Іваном жила у маленькій квартирі на краю міста, ділились одним яблуком і одного хліба вистачало на кілька днів. Жили в мирі та злагоді. Влітку їздили
У мене дві дочки, але одна, старша, чесне слово, трохи «бракована»! Це ж треба було – приїхати з Італії і прийти до пʼятьох племінників з бананами! У мене
В мого сина недавно було невеличке весілля. Молодята були у вишитих нарядах. Все було скоромно, без музики. Наречені лише свій перший танець протанцювали. Відразу ж хочеться подякувати нашим