Дізнавшись, що квартира дістанеться не йому, Роман зібрав речі Валентини Степанівни і відвіз матір до сестри…
***
Правду кажуть, що коли діти маленькі, то міряються, хто дужче любить маму. А коли діти дорослішають, а мати старіє, то вона виявляється нікому не потрібна. Так вийшло і в родині Романа та Світлани. Коли їхня мама майже злягла, Світлана відмовилася її забирати. Послалася на те, що у неї маленька житлова площа. чоловік і дваоє дітей.
Син і невістка взяли Валентину Степанівну до себе. Жінка потребувала догляду. Але послуги доглядальниці дорого коштують. Роман запропонував Світлані поділити витрати навпіл, але вона знову відмовилася, пояснивши відмову тим, що платить іпотечний кредит.
Через деякий час завдяки догляду невістки Валентині Степанівні стало помітно краще. Жінка попросила дозволу жити у сина на постійній основі. Роман і дружина погодилися. До того ж, бабуся могла доглянути за онуками. Діти хоч і підросли, але добре, коли в квартирі є доросла людина. Місця вистачає всім, можна жити.
Скільки б це мирне життя тривало – невідомо, швидше за все, довго. У Романа характер поступливий, і у дружини розуміючий. Але одна розмова все змінила.
Випадково Роман став свідком того, як мама по телефону заспокоювала молодшу дочку Світлану і обіцяла їй, що зможе продати свою квартиру і оплатити іпотеку дочки.
Але це ще не все, вона хотіла того ж купити для старшої доньки однокімнатну квартиру. Роман обурився.
Виходило так, що коли мама захворіла, то сестра і палець об палець не вдарила. А тепер мати хоче продати свою квартиру і оплатити іпотеку! А ще купити квартиру в подарунок внучці. Чому так несправедливо?
Можна було б поділити гроші. І чому квартиру повинна отримати саме дочка Світлани, а не його діти?
Роман все висловив мамі. Валентина Степанівна не стала заперечувати, що має такі наміри. Адже син все одно її прийняв, а квартира простоює. І взагалі, він чоловік, значить повинен всього досягати сам. Та і є у них з невіскою все необхідне, дохід нормальний. А дочці потрібна допомога. Вона жінка, значить, потребує підтримки.
Роману було прикро, що він зі школи повинен був всього домагатися сам.
Сам до інституту вступив, сам на роботу влаштувався, сам квартиру купив. Тільки батько, поки живий був, допоміг з ремонтом. А коли хотів синові машину купити, то мати наполягла, щоб зробити розкішне весілля доньці. І ось в подяку за те, що вони з дружиною піклувалися про неї, коли вона лежала, мама хоче тепер продати квартиру і йому з цих грошей взагалі нічого не дістанеться!
Роман зібрав мамині речі і відвіз до сестри. Якщо у них з мамою такі близькі стосунки, то нехай сестра її і доглядає. Нічого уникати відповідальності, від грошей же вона ніколи не відмовлялася. Нехай дізнається, як це – за літньою людиною доглядати. Може бути, це не зовсім правильно, але стільки за цей час образ накопичилося, що Роман інакше вчинити не міг. А як інакше себе повести в такій ситуації? Де справедливість?
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
