Микола прийшов на побачення з жінкою з сайту знайомств і побачив її через скло вітрини магазину стільникових телефонів, де вона його чекала. На вулиці був листопад, і було холодно. Жінка була прекрасна, і Микола закохався в неї з першого погляду.
Він запросив її в найближче кафе і… раптово закохався.
Потім вона сказала, що їй пора, і він проводив її додому. На наступний день зустрів після роботи і зрозумів, що без Іванки йому вже жити не цікаво.
Іванка, так звали жінку, спочатку несміливо відповідала на його знаки уваги, але поступово стала відповідати йому взаємністю, і цілих три роки Микола літав на крилах любові.
Разом вони не жили. У Іванки була доросла дочка і з Миколою жила його хвора мати. Одна вона вже жити не могла.
Через три роки любов раптово у обох пройшла. Пройшла якраз в той час коли нічого їм вже не заважало. Мати у Миколи пішла з життя, а дочка у Іванки вийшла заміж і переїхала жити до чоловіка. Але відносини збереглися.
За три роки вони сформували спільні інтереси. У них з’явилися спільні знайомі. За словами Миколи у них склався гостьовий шлюб.
Микола так і вважав, що Іванка його дружина. Живуть же так в Європі. Ну і що з того, що вони живуть в різних квартирах і зустрічаються найчастіше у вихідні? Може так і краще для відносин.
Так їх відносини тривали ще три роки. Миколу все влаштовувало. Він давно розлучився з дружиною і підсвідомо не хотів знову вступати в загальні побутові та економічні відносини з жінкою.
А з Іванкою вони були просто друзі-коханці. Таких відносин, як колись уже не було, але залишилася симпатія і прихильність.
Несподівано для Миколи Іванка стала все більше часу проводити зі своєю подругою, яка була в активному пошуку чоловіка.
Стала ходити з нею по ресторанах і кафе.
– У неї нікого немає, і вона там мужиків шукає, а ти навіщо з нею ходиш? – запитав її Микола.
– У мене теж нікого немає. Я ж теж самотня жінка – несподівано відповіла Іванка.
– А я? – не зрозумів Микола.
– А ти просто друг – відповіла Іванка.
– Тобто якщо хтось з тобою буде знайомитися, то ти не відмовишся? – гнівно поцікавився Микола.
– Ну а чому я повинна відмовлятися? – спокійно заперечила Іванка.
– А я вам, що свічку тримати повинен? – обурився Микола – ти розумієш, що ти говориш?
Іванка мовчала. Микола зрозумів, що їхнім стосункам несподівано прийшов кінець. Він розвернувся і пішов додому. Іванку гостьовий шлюб не влаштовував. Їй хотілося нормальної сім’ї.
Вона довго чекала, коли Микола їй запропонує жити разом, але він вважав їх відносини нормальними і навіть про такий розвиток подій і не думав. Микола вірив, що і Таню все влаштовує.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – polki
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
