Мені нелегко. Я вийшла заміж у сім’ю, де всім подобається колишня дружина мого чоловіка. Свекруха не відпускає її і каже мені, що це я розбила сім’ю її сина.
Андрій почав зустрічатися зі мною лише після розлучення з колишньою дружиною, але нам ніхто не вірить. Просто через те, що я набагато молодша, вони відразу вписують мене в роль розлучниці, ніби то я зруйнувала їх шлюб. Свекруха на боці Оксани і дає мені чітко це зрозуміти.
Після так званих заручин я ледь свої очі не виплакала. Мати Андрія не гарно поводилася зі мною, ігноруючи мене і навмисно не реагуючи на жодне з моїх речень.
Інші члени сім’ї також не були привітними. Ось так це виглядає, коли ти хочеш вийти заміж за чоловіка, який недавно розлучився через десять років спільного життя.
Я знаю, що ми поспішали, але ми з Андрієм несподівано швидко закохалися. Він попросив моєї руки через пів року нашого знайомства. Але річ в тім, що Андрій розлучився з Оксаною ледь рік тому.
Він сказав мені, що вони обидвоє погодилися на розлучення і не звинувачували один одного. Так чому це змушує мою майбутню свекруху “їсти” мене?
У них були фантастичні стосунки, тому немає сенсу змагатися з Оксаною. Подобається це всім чи ні, але дата нашого весілля призначена.
На власному весіллі мені довелося зранку перш за все випити “червоненького” і підтримувати “рівень”, щоб не помічати кислих обличь моїх нових родичів. Для мене було важливим те, що ми з Андрієм любимо одне одного.
Через тиждень ми повернулися з медового місяця й зустріли Оксану в моєї свекрухи.
Вона привітала нас, потиснула мені руку, потім обійняла свою улюблену колишню свекруху і поспішила геть.
– Зустрінемось завтра у театрі, – сказала свекруха Оксані, демонстативно зиркаючи на мене своїми пустотливими очима.
У них були настільки чудові стосунки, що вони продовжували зустрічатися навіть після розлучення Андрія.
Моя свекруха ніколи в житті не повела б мене в театр.
У мене ж були зовсім інші турботи, тому що я носила під серцем дитя і перший триместр виявився ризикованим.
Мені довелося лягти в стаціонар, і я не хотіла лишній раз нервувати. У Андрія ще не було дітей, тому він тим більше опікувався мною.
На п’ятому місяці ми оголосили світу радісну новину, і я могла тільки уявити, який вираз обличчя будуть мати моя свекруха та Оксана.
Залишилося лише припинити грати в цю дивну гру, якщо бабуся хоче насолоджуватися своїм онуком.
Невдовзі вона з’явилася біля наших дверей із кошиком фруктів.
Вона поводилася так, наче між нами не було непорозумінь.
Я відчула велике полегшення, але все одно я завжди “на чику”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
