Через тиждень після прощальної церемонії за Олегом, я дізналася, куди, а найцікавіше, з ким чоловік відправлявся у ці закордонні поїздки. Цілих п’ять років чоловік водив мене за носа. Але і це не найдивніше. Все наше майно було – не наше!
Кажуть, якщо вибрати собі в супутника життя дуже розумного чоловіка, він ніколи не зрадить і завжди буде вірним своїй дружині, а ще він знає, що таке кохання та турбота. Так мені завжди говорила мама та бабуся. А тому коли я була вже в досить усвідомленому віці, то чоловіків із сумнівними інтересами навіть не розглядала як чоловіка собі, я просто не бачила навіть сенсу починати подібні стосунки — навіщо? А потім якось через друзів познайомилася я з Олегом. Олег закінчив технічний університет, дуже розумний, цілеспрямований юнак.
Я теж закінчила університет, правда, на філолога. Проте говорити нам було про що. Ми почали спочатку спілкуватися, разом проводили час. І так, з цією людиною мені було дуже цікаво, з нею мені було дуже добре. Тому через рік, коли він запропонував мені стати його дружиною, я погодилася. Жити ми стали у квартирі, яку залишила мені бабуся. Невелика однокімнатна квартира була досить непоганим варіантом, поки нас було двоє. А потім я зрозуміла, що при надії, привела на світ сина, а ще за рік доньку.
Місця нам не вистачало, грошей теж. Тоді Олег і зайнявся бізнесом. Я не працювала, стежила за дітьми, але завжди у всьому його підтримувала. Не раз ми мали такі моменти, що всі гроші прогоріли, ми залишилися без нічого. Тим не менш, ми намагалися далі, вірили, що якось у нас вийде все ж таки мати все, про що ми мріємо. Декілька років зусиль і наш бізнес почав процвітати. Ми жили в достатку, діти навчалися у найкращих школах, а потім і університетах. Я могла займатися всім, чим хотіла, різними хобі.
Олег теж мав свої інтереси — він часто з друзями їздив у подорожі. Я не була проти – свою роль добувача він виконував у повному обсязі, мав право на свій особистий час. Та й стосунки в нас ніби були непогані, любов і повага завжди були в них присутні. Одне слово, все було добре. Я навіть не могла подумати, що так раптово все може змінитися.
У черговий вихідний чоловікові стало погано, його забрали в клініку, а за кілька годин його не стало. Ось так просто, наче ніколи його не було. Мало того, що нас з дітьми чекало горе від втрати близької людини, то ще й новина, якої ніхто з нас не очікував. Виявилося, ось уже п’ять років, як чоловік крутив роман із якоюсь молодою дамою, яка йому в доньки годиться. Ось де і з ким він їздив відпочивати. Все майно він залишив у спадок їй: бізнес, будинок, дачу, автівку.
Цілком все, ми з дітьми залишилися без нічого. Моєму здивуванню немає межі. Як так, як Олег міг так вчинити. І доки він був живий, він ходив по землі і знав, що його рідна сім’я залишиться навіть без даху над головою. Я не знаю, як жити далі. В мене просто опустились руки.
Фото ілюстративне
