У мене повне спустошення всередині. Цылий день сиджу, дивлюся у вікно і думаю, думаю…
Чоловік мене покинув. Без всяких пояснень. Просто зателефонував і сказав, що втомився від усього, скоро прийде за речами і подасть на розлучення, а потім вимкнув телефон. Ні вибачень, ні пояснень.
А я чекаю дитинку. І зовсім сама. Чуже місто, ні рідних, ні друзів, з роботи скоротили.
А тепер ще й це. Дитина довгоочікувана і запланована. У чоловіка було стільки планів, і він обіцяв, що ми впораємося! Що потягнемо і квартиру, і малюка. Радів разом зі мною. А тепер я однісінька.
Термін оренди квартири закінчується, йти мені нікуди. А він просто пішов… Не можу тепер лишити дитинку.
Але як же важко. Я ж вже розмовляю з малюком, придивляюся до одягу, уявляю, як він прийде в моє життя…
Я так хотіла його, так мріяла, але як я впораюся сама з дитиною? Чоловік не працює офіційно, аліментів від нього не чекати. Жити мені ніде. Додому повернутися до мами й вітчима – соромно, та й жити у них теж ніде.
За вікном так холодно, як і у мене в середині… Але я не можу інакше – я народжу!..
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
