X

Чоловік мій Марко із села на Львівщині, тому міська невістка, тобто я, одразу не сподобалася його батькам. У мене своя квартира у Львові, ми з чоловіком все маємо і постійно давали гороші і його батькам. Та недавно свекруха лишилася сама. Восени, коли прибрали город, чоловік запропонував матері пожити у нас місяць. Пів села самотніх жінок, навіть старших за неї, справляються

Чоловік мій Марко із села на Львівщині, тому міська невістка, тобто я, одразу не сподобалася його батькам. Вони мріяли, що він одружиться з сільською дівчиною і житиме разом з ними. Хоча на момент нашого знайомства Марко жив та працював, як і я, у місті.

Згодом мої змирилися, у мене своя квартира, разом із чоловіком купили машину, є син. Все чудово, в гості їздили завжди з подарунками та часто допомагали грошима, аби батьки були задоволені.

Та попри все я помічала, що вони мене так і не прийняли, але змирилася і поводилася ці кілька днів у гостях, як зразкова невістка.

Так влаштовувало нас усіх, доки свекруха не залишилася сама. Влітку тата чоловіка не стало.

Ми почали їздити до мами Марка частіше, допомагали, підтримували свекруху морально. Восени, коли прибрали город, чоловік запропонував матері пожити у нас місяць, відпочити і відволіктися.

Світлана Павлівна спочатку не погоджувалась, потім їй сподобалося жити на всьому готовому, адже ми оточили її турботою та увагою. Я готувала смачні страви, купувала їй одяг, все вдома робила сама – свекруха ж у гостях!

І ось їй це сподобалося, вона ще так і не повернулася додому, і два дні тому чоловік мені заявив, що хоче забрати матір до нас назавжди, тому що їй сумно одній і важко господарювати.

Я, чесно, випала в осад від такої заяви. Пів села самотніх жінок, навіть старших за неї, справляються, а вона, виявляється, не зможе.

Я запропонувала свій варіант: щоб Світлана Павлівна свекруха жила для себе, без господарства та городу, а ми їй оплачуватимемо і привозитимемо продукти. Марко не погодився, сказав, що йому буде спокійніше, якщо мати житиме з нами.

А мені? У моїй квартирі я буду вже не господинею, та й не хочу я підлаштовуватися під матір чоловіка постійно. Для мене вона чужа людина, хоч і мати чоловіка. Т

им більше, що я так і залишилася нелюбою невісткою, це видно з її ставлення до мене, з відсутності привітності й бажання просто поговорити зі мною по душам. Живе у нас, наче панна. І що його робити?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

M Alena: