fbpx

Чоловік неправильно зрозумів моє: «Роби що хочеш»

– Сашенька, ти тільки не забудь, завтра у моїх батьків річниця весілля, 40 років разом, ми просто зобов’язані у них бути! – нагадувала я чоловікові в понеділок, а то він любить забувати все на світі.

– Я пам’ятаю, не треба мені 100 раз нагадувати.

Рубінове весілля. Мої батьки не дивлячись на всі складнощі в житті, пройшли через все удвох. Звичайно, між ними були і сварки, але вони було знаходили спільну мову.

Дивилася на них і пишалася. Шлюб батьків став для мене еталоном сім’ї, і я прагну зберегти відносини з чоловіком.

Батьки мене і мого брата оточували турботою і любов’ю, але так само не забували вчити нас самостійності і відповідальності за свої вчинки. Своїм способом життя і твердої життєвої позиції я повністю зобов’язана батькам. І я вдячна їм безмежно.

У вівторок не могла дочекатися кінця робочої зміни, вже подумки була на річниці у батьків. Такий їм подарунок приготувала, майже всю зарплату витратила, але вони заслуговують і більшого, мені не шкода.

Все життя вони мріяли побувати за кордоном, та ніяк не вдавалося, і тому я купила їм путівку на двох до Таїланду, де все включено: проживання, харчування, екскурсії.

– Дорога, я затримуюся на роботі, тому вдома мене не чекай, приїду відразу до них.

Читайте також: БРОДЯЧИЙ СОБАКА ВРЯТУВАВ ДИТИНУ ВІД ДУШЕВНOXВOPOГO

– Добре, тільки прошу, будь ласка, не спізнюйся. Для мене це дуже важливо.

– Ми ще подивимося, хто раніше приїде, ну все, до зустрічі.

Я тихенько зібралася, перевірила путівки і відправилася до батьків. Приїхала рано, половину шостого, всі гості були запрошені до 6 години, чоловіка не було.

– Ну ще півгодини є, встигне ще, – подумала я.

– Любий ти де? Залишилось всього 15 хвилин, встигаєш? – зателефонувала я чоловікові, коли гості вже почали активно підходити, а його все не було, з роботи йому їхати було хвилин 10, максимум.

– Ось виходжу з роботи і відразу до тебе.

Минуло ще 15 хвилин, я почала переживати, чоловік не бере трубку, свято вже почався. За пів години він сам вже подзвонив, коли я вже влилася в оточення і образилася на нього, адже він ніколи не надавав значення моїм важливих подій.

– Буду через 10 хвилин, не повіриш, Ваньку, друга дитинства зустрів тільки що, прямо на прохідних, розбовталися так, все, їду, вибач.

– Та роби що хочеш, – ображено мовила я і поклала трубку.

Думала, що він приїде, висловлю йому, він вибачиться і ми разом привітаємо моїх батьків.

– Дякую, донечко, невже наша з твоїм батьком мрія здійсниться, не знаю, як тобі і дякувати, дякую, донечко! А де Саша? Ти ж говорила, що начебто удвох будете, – запитала мене мама, коли я їй в гордій самоті вручала путівку на двох.

– Він на роботі, його викликали терміново.

– Ну дає, звичайно, у його тещі рубінове весілля в самому розпалі, а він на роботі.

Почервоніла я повернулася на місце, потім вийшла в коридор і стала надзвонювати чоловікові, телефон був вимкнений.

Він так і не з’явився на свято. Прийшовши додому, я побачила, як він спокійно спить у ліжку, трохи піддатий.

– Ти чому вдома спиш? Я ж тебе просила взагалі не спізнюватися, ти що мені обіцяв? Ще й раніше мене, говорив, приїдеш.

Він прокинувся, спершу не зрозумів, що відбувається, але побачивши мене, тут же почав виправдовуватися.

– На роботі затримався я, не міг піти раніше! Що пристала то, як ніби трагедія сталася. А потім Ваньку зустрів, ну років 5 точно не бачилися, що я йому скажу, вибач, до тещі на річницю спізнююся?

– А чому б і ні? Я тобі тисячу разів повторювала, що для мене це дуже важливо! Червоніти мене ще змусив перед мамою! Думала, ну ладно, запізнишся, а ти взагалі не прийшов!

– Ти сама сказала: роби що хочеш. Ну ось я і повернувся до Ваньки, ми з ним по старій дружбі і накотили. Тепер мене винуватим робиш.

Відмінно! Сарказму, він, бачте, не помітив. Я не захотіла лягати з ним в одне ліжко, а пішла до вітальні на диван.

Чоловік неправильно зрозумів моє «Роби що хочеш». І як мама справлялася в таких ситуаціях? Хоча мій тато навряд чи б так вчинив.

Джерело.

You cannot copy content of this page