У той день чоловік переніс через наш поріг велику валізу, сказав мені:
– Валь, Віка поживе поки з нами, не знаю, скільки часу. У них в місті дуже напружено, вона боїться, а рідних у неї немає.
Я просто випала в осад, зникли всі слова. Віка – це колишня дружина мого Артема.
За 3 роки до знайомства зі мною Атрем і Вікторія розлучилися. Його дружина зрадила йому, часто залишала його самого без попередження з дитиною, а потім взагалі пропала на півроку. Потім він дізнався, що у неї є інший і врешті-решт Артем розлучився з нею.
У нашому будинку вони прописані обидва і ще дитина, мають однакові права на будинок. Вона зібрала речі і пішла з дому разом із дитиною, поїхала в інше місто до того чоловіка, але там не склалося.
І от вона повернулася назад до будинку, нібито жити їй з дитиною ніде і страшно. А тут вона має повне право на проживання, оскільки прописана разом з дитиною.
Я була проти, щоб вона залишалася у цьому будинку, не хочу так жити Її він виписати не може, тому що й дитина прописана також. Ми з ним в одній кімнаті, вона з дитиною в іншій через стінку, кухня одна велика спільна.
Так ми живемо вже кілька місяців, я все це терплю, як можу і йому довіряю. Вікторія каже, що я не маю права тут жити (я прописана у своєї мами). Чоловік каже, що він хоче, щоб я тут жила і, отже, я житиму тут.
Сказав, що скоро пропише мене тут, і вона не зможе нічого зробити. Сказав Віці, що коли їй щось не подобається, може йти, дитину нехай лишає з нами, він рідний батько і виховає. Зараз наче притихла. Тож ми вже живемо так 3 місяці. Мені, звичайно, це все не подобається.
Почали сперечатися з Артемом часто, раніше такого не було. Мені сказали що вона ходить по бабцях, намагаюся в це не вірити, але все ж таки. Не знаю, як зробити так, щоби її виписати з цього будинку? А я ще й при надії, уявіть мою ситуаціію!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com