fbpx

Чоловік попросив позбутися нашої дитини, щоб виховувати його сина від першого шлюбу

Заміж за Матвія я вийшла кілька років тому, до того часу мій чоловік був уже розлучений, а у мене це перший досвід сімейного життя.

Поки ми зустрічалися і були ще в романтичній стадії відносин, минуле життя чоловіка не давала про себе знати, але, як тільки ми розписалися і стали жити разом, в наш будинок прийшли проблеми.

Жили ми у мене, свою квартиру, яку брав з дружиною в спільну іпотеку, Матвій залишив колишній дружині з сином. При цьому він продовжував платити внески за неї в повному обсязі.

Хтось скаже, що це з його боку було благородно, але мені від такого благородства легше не ставало: він платив іпотеку, плюс аліменти, а на наш загальний сімейний бюджет залишалися сущі копійки.

– У колишньої дружини не вистачить грошей, щоб платити свою половину внеску за квартиру, – пояснювала мені мама чоловіка, – а стільки вже сплачено, що шкода втрачати відсотки, та й їй з хлопчиком жити буде ніде.

Виходило, що мій внесок в сімейний бюджет був набагато вагомішим, особливо, якщо врахувати, що мій оклад був і так в півтора рази вище, ніж у чоловіка.

А потім почалися візити його 7-річного сина в наш будинок. Та не просто візити.

-Колишня на півдня поїхала, – ставив мене чоловік перед фактом, – Артем поки поживе у нас пару тижнів.

Читайте також: А У НАС БРАТИК НAPOДИВСЯ, НА ВАШОГО РОМКУ СХОЖИЙ

Пара тижнів розтягувалася на місяць. Хлопчик залишався один, поки ми були на роботі, і перевертав квартиру догори дном. При цьому, свекруха, яка була на пенсії, не вважала за потрібне сидіти з власним онуком.

А розпитувати хлопчика, про що тато говорив з «цієї тітонькою», було цілком в її дусі. Мені ж потім це все і вимовлялося. Разом з тим, що я неправильно готую, не так, як годиться, прибираю в домі:

– Син розповідав, що ти м’ясо на вечерю даєш з салатом, хіба це їжа для чоловіка? – дорікала мені свекруха, – Тобі важко картопельки насмажити або макарони відварити? І навіщо ти купуєш випічку в пекарні? Вчися пекти пироги сама.

Словом, моє життя розглядалася під лупою і була предметом обговорення чоловіка, свекрухи, та й колишньої дружини Матвія, з якої мама чоловіка спілкувалася.

Я нервувала, тим більше, що Артем став переїжджати до нас все частіше і залишатися все довше:

– Його матері треба влаштовувати своє особисте життя, – сказав мені чоловік, – хлопчикові не місце поряд з чужим дядьком, коли є батько.

Дивна логіка, а з чужою тіткою йому місце, якщо є рідна мати? А, враховуючи той факт, що у мене була однокімнатна квартира, особистому житті тепер не було у мене.

А потім я примудрилася зaвaгiтнiти. Напевно, це сталося в той рідкісний проміжок, коли рідна мама забрала від нас Артема, для покупки йому шкільного одягу.

Я була рада, я хотіла дитину, мені було 28 років, так що і пора було, як не кажи.

Влаштувала чоловіку романтичну вечерю, щоб повідомити новину. Він, мовчки загасив свічки, і включив світло.

– Розумієш, – приголомшив мене чоловік, – не на часі нам ця дитина. Я Артема хочу зовсім до нас жити взяти, а, якщо ти народиш, то і місця нам всім не вистачить, та й без твого заробітку на що ми будемо жити? Давай виростимо мого сина, а потім про спільних дітей подумаємо.

У мене навіть сліз не було, тільки злість. Тобто, мені пропонувалося позбутися своєї дитини, щоб ростити чужого? І забути про своїх дітей років на 10?

Тому що мама хлопчика влаштовує своє життя, тато платить борги по іпотеці для чужої тітки, а без моєї зарплати вони не обійдуться? Верх нахабства і цинізму.

Чоловікові я вказала на двері. Разом з його проблемами і сином від першого шлюбу. Так, мені не потрібен його дитина, ціною мого власного.

Так, я ніколи не зможу полюбити пасинка, особливо, якщо для цього мені доведеться зробити аборт.

Свекруха приходила, дорікала, що я безсердечна, що я повинна була ростити хлопчика. А я не повинна. Нікому і нічого. У хлопчика є мама і тато, навіть бабуся є.

Ми розійшлися. Моїй доньці вже 3 роки. Під час декрету я підробляла, так що ми не пропали.

Колишній чоловік живе у колишньої свекрухи разом з Артемом, мама якого в черговий раз розлучилася і знову влаштовує своє особисте життя.

Колишня свекруха внучку не бачила, тільки зустрівши мене на 8-му місяці випадково, покрутила пальцем біля скроні. Колишній чоловік прийшов лише один раз, поцікавився, а не подам я на аліменти:

– Ти ж знаєш, я був проти її народження, – промимрив папаша, – але, якщо ти подаси на аліменти, то я буду платити.

Чи не подам. Батько моєї дівчинки вписаний в свідоцтво про її народження з моїх слів. Коли дочка виросте, ніхто не скаже їй, що вона повинна матеріально допомагати своєму батькові або бабусі.

Це моя дочка, тільки моя.

Джерело.

You cannot copy content of this page