fbpx

Чоловік у мене був в два рази старший за мене: мені – 19 років, а йому – 38. Я не мала подруг, щоб вони відрадили мен від цього шлюбу. Коли у мене була квартира, то свекруха моя весь час говорила мені, що я і господиня, і добре готую, і взагалі, що я найкраща невістка в її житті. Це було доти, поки Андрій мене не вмовив продати свою квартиру

Звуть мене Ніна, я виросла в дитячому будинку: мама від мене відмовилася при народженні, мене ніхто не удочерив, так я там і жила.

Коли я вийшла з дитячого будинку, то поїхала в місто: там мені дали квартиру, в якій я жила. Я влаштувалася на роботу в магазин і там познайомилася зі своїм чоловіком, звали його Андрій.

Чоловік у мене був в два рази старший за мене: мені – 19 років, а йому – 38. Я не мала подруг, щоб вони відрадили мен від цього шлюбу.

Коли у мене була квартира, то свекруха моя весь час говорила мені, що я і господиня, і добре готую, і взагалі, що я найкраща невістка в її житті.

Це було доти, поки чоловік мене не вмовив продати свою квартиру. Як тільки чоловік отримав гроші за продаж квартири в руки, то я перетворилася з хорошої невістки в дармоїдку.

Свекруха почала говорити про мене різне неприємне, а мій чоловік мене не захищав від своєї мами, а навпаки, підливав ще масла у вогонь. Піти мені нікуди було, ось і терпіла.

Дітей чоловік не хотів, а мені так хотілося притиснути до себе маленький клубочок щастя, але ні свекруха, ні чоловік навіть чути про це не хотіли.

Так я прожила з чоловіком 10 років, і раптово його не стало. Він просто пішов на роботу і пропав.

Як потім виявилося, у нього була інша жінка, вона йому народила сина, ось він і пішов до неї.

Він приїхав один раз попрощатися зі своєю мамою і щоб я підписала документи на розлучення. Коли Андрій поїхав, то свекруха злягла, а я доглядала за нею.

І тоді вона почала говорити мені:

«Я знаю, що я тебе ображала. Зараз у мене і здоров’я не те, і син мене залишив, так що ти, якщо хочеш, можеш мене здати в будинок для людей похилого віку. Я не ображуся, я це заслужила».

Я підійшла до неї і вперше її обняла і сказала:

«Так, ви зі своїм сином були до мене несправедливі, але мстити вам і здавати вас в будинок для людей похилого віку, я не буду. У мене ніколи не було мами, так станьте не свекрухою, а мамою мені».

Свекруха розплакалася, і тепер вона і справді для мене мама.

Я вступила в університет на заочне навчання, закінчила його, і зараз я вже директор мережі магазинів.

А не так давно я зустріла прекрасного чоловіка: він розведений, дітей у нього немає – дружина не хотіла народжувати.

Ми почали зустрічатися, і коли я його привела додому, то моя свекруха мені сказала:

«З ним ти будеш щаслива, я в нього вірю, він хороший хлопець, не те, що мій син. Виходь за нього заміж».

Я так і зробила. Свекруха переписала на мене будинок, саме на мене! Я народила доньку, свекруха її дуже любить, балує і з рук не спускає.

А за народження внучки вона дістала і подарувала мені діадему з золота і діамантів, і сказала, щоб я її носила.

У мене налагодилося сімейне життя, ми щасліві зі степаном, свекрусі вже дев’ятий десяток, але вона поки що тримається молодцем.

А не так давно прийшов до неї в гості її син, почав бідкатися, що йому ніде жити. Але свекруха йому сказала:

«Ти, коли йшов звідси, про мене подумав? Ні. Ти подумав, як і на що я буду жити? Ні, не подумав. А чому я повинна думати про тебе, про дорослого чоловіка? Пора тобі вже в твоєму віці думати про себе самому. Іди, будинок не твій, а моєї дочки».

Її син пішов, а я дивилася на нього і мені, якщо чесно, було його навіть шкода.

Адже у нього було все: і мати, яка його обожнювала, і дах над головою, і дружина, яка стільки років терпіла його. А він сам себе позбавив всього.

Зате тепер у мене і в моєї мами в будинку оселилися щастя, веселощі і радість. Я дуже люблю свою родину.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page