У своєму новому дослідженні вчені дослідили, що дружба між собакою та людиною визначається кількістю мутацій у його геномі.
На їхню думку, дружелюбність собак пояснюється тим, що вони є носіями особливої форми “синдрому ельфа” – затримки розумового розвитку, пов’язаної з перебудовою хромосом.
Хто ж перший “приручив” одне одного – собаки людей чи люди собак, то дослідники вважають, що собаки все ж перші пристосувались до людей.
Вони навчилися жити поруч з людьми завдяки двом речам – здатності перетравлювати крохмаль, що міститься у великій кількості у вареній їжі, та вміння розпізнавати емоції людини і реагувати на них, в цілому імітуючи поведінку дитини.
Тепер же дослідники встановили, що остання здатність собак пов’язана з незвичайними змінами у структурі їхніх хромосом, які зазвичай асоціюються з розумовою відсталістю та надзвичайно високим ступенем довірливості у людей.
Подібний розлад трапляється у людей із синдромом Вільямса, або “синдромом ельфа”, який виникає внаслідок пошкодження і видалення досить великої ділянки сьомої xpoмoсоми, в результаті чого змінюється і поведінка людини, і її вигляд.
Щось схоже, як встановили вчені, сталося і з собаками під час їх oдoмaшнeння, але замість сьомої хромосоми, у них змінилась шоста.
Читайте також: НАРДЕП ВКАЗАВ НА СПІВАЧКУ-ПАТРІОТКУ, ЯКА ДОСІ НЕ МАЄ ЗВАННЯ «ЗАСЛУЖЕНОЇ»
