Несподівано п’єса Ромео і Джульєтта стала не просто п’єсою…
Я вже майже 4 місяці зустрічаюся з одним хлопцем потайки від батька. Адже він завжди відкидав думку, що його найменша донечка Юлечка буде з кимось зустрічатися, хоч колись та і загалом був дуже суворий. А якщо б дізнався, що мій Олег ще й старший за мене на 2 роки, притому, що мені зараз 17, “бурі” б не уникнути.
Я довго приховувала, як тільки могла. Виходила говорити по телефону з ним в іншу кімнату, а якщо і запитували то відказувала, що це просто подруга. Старалася гуляти з ним так, коли батько на роботі, а якщо і ні, то тими вуличками де його б точно не було.
Іноді коли він був в місті то ми йшли в гості до нього. Там я познайомилася із його мамою і татом, вони були дуже хороші, і професії їхні мені сподобалися.
Мама – лікар-педіатр, тато – обласний хірург.
Я з цікавістю в них розпитувала про роботу, адже і сама б хотіла стати лікарем, але чітко знала, що цього мені не дасть зробити батько. Звідкись в нього величезна неприязнь до цих професій. Кожна розмова з батьками хлопця була дуже приємно, відчувалося, що і я їм сподобалася.
Так тривало довгий час. Мені вдавалося все ретельно приховувати і як у фільмах, ретельно приховувати всі сліди.
І ось одного разу ми прогулювалися з хлопцем і трималися за руки, несподівано я почула злий голос тата: “Юлю, а це хто з тобою?”
Викручуватися, що це просто друг не було сенсу, адже ми забрали руки один від одного опісля того, як тато мене побачив…
І тоді я зізналася, що це мій хлопець. Я помітила, що тато аж почервонів від люті. Та попри це він спокійно сказав хлопцеві піти, бо він хоче зі мною поговорити віч на віч.
Ох і “буря” була вдома, я рада хоч мама була і трохи його втихомирила. Сказала, що може той хлопець і не такий поганий.
Тоді я запропонувала, щоб він зустрівся з ним, і з його батьками. Ви й не уявляє яких зусиль це мені вартувало його вмовити, але все ж таки він погодився.
Не проти були і батьки Олега. Але те, що сталося на зустрічі, не міг передбачити жоден з нас.
Коли ми увійшли до будинку, і мій тато побачив батьків мого хлопця, я нічого не зрозуміла… В ту ж секунду він вилетів з будинку і навіть не сів за стіл, який був повний наїдків.
Я кинулася за своїм татом. Але аж дома змогла його зупинити і розпитати. Як виявилося, багато років тому назад на під час важкого оперативного втручання відійшов на небеса його рідний брат, тоді я була мала і не знала його добре. Але найцікавіше було те, що “процедуру” проводив молодий хірург, який за неймовірним збігом обставин є батьком мого Олега.
Про цю сторону історії я і не догадувалася, але це не найгірше, що я тоді почула.
Зразу після цього мій тато додав, що він ніколи не погодитися, щоб його донька мала зв’язок з цією родиною. І після того він сказав: “Ти маєш вибрати або він або ми!”
Я ніколи не була перед таким важким вибором. З одного боку мій коханий хлопець, з яким я б хотіла бути все життя, а з іншого боку батьки, які дали мені це життя.
А що б вибрали ви? Що б порадили мені, щоб потім не жаліти?
Автор – Настя Г.
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua