Денису було всього двадцять, коли він одружився на цій Люді, яка мало того, що старша на шість років, так ще й має дитину. – Вибирай, або ти її покидаєш, або я знати тебе більше не хочу!, – син обрав любов. На їх весілля я на пів годинки таки заїхала. А ось рідну внучку жодного разу так і не бачила. Віка, здається, в перший клас цього року піде.
Я вийшла вдруге заміж десять років тому за чоловіка, на шість років молодше за мене. Мені тоді двадцять шість років виповнилося, а моїй доньці від першого шлюбу було всього два роки. Мій чоловік тоді через мене посперечався з мамою, тому що вона наші стосунки не схвалювала, а ще мій чоловік із університету пішов, за який платила його мати.
Ольга Петрівна сказала Денису тоді або він мене кидає, або вона йому більше не мати. Чоловік зібрав речі і переїхав до мене. Денис неодноразово намагався з мамою налагодити стосунки, але мати його тоді просто взяла та викреслила зі свого життя. Але це не завадила Ользі Петрівні з’явиться до нас на весілля подарувати мені вазу з побажанням, щоб син якнайшвидше повернувся до неї.
Потім Денис влаштувався працювати. Ми жили добре, ми навіть не сперечалися. Я пропонувала йому продовжити навчання, оскільки я могла без шкоди для сім’ї оплачувати його університет, але він відмовився.
Через деякий час ми купили двокімнатну квартиру і у нас народилася ще одна донька, яка цього року піде в перший клас.
Після появи донечки Денис ще раз спробував помиритися з мамою, він сподівався, що поява онуки пом’якшить її серце, але свекруха його з малечею навіть на поріг не пустила. Після того, як Денис вийшов з під’їзду, його наздогнав якийсь хлопець, який представився пасинком Ольги Петрівни. Потім цей юнак сказав, щоб навіть Денисового духу біля будинку матері не було.
– Тобі тут більше місця немає! Ти мати на бабу проміняв, тепер з нею і живи, а сюди не лізь.
Цього дня Денис дізнався, що його мати вийшла заміж.
А днями, мого чоловіка відшукали сусіди Ольги Петрівни та повідомили, що пасинок із чоловіком довели його матір до лікарні. Зведений брат Дениса у їхній будинок дівчину привів.
А потім так сталося, що і чоловік Ольги Петрівни на цю дівчину запав. Зараз дівчина при надії, а хто батько невідомо. Коли свекруха спробувала вигнати цю трійцю, вони їй прямо заявили, що вони нікуди не підуть, оскільки вони тут прописані.
Вони їй сказали, що коли дитина з’явиться, то вони і її у неї пропишуть. Після того, як Денис вислухав цю історію, він у душі навіть тішився, адже наречену рідного сина вона і на поріг не пустила, а занозу пасинка навіть у себе прописала.
Я почала вмовляти чоловіка, щоб він допоміг матері. Потрібно було оформити розлучення, а потім виписати все це сімейство із квартири свекрухи, до народження малюка. Але чоловік навідріз відмовлявся допомагати мамі.
Одна моя колишня однокласниця була відомим адвокатом та спеціалізувалася на шлюборозлучних процесах. Я їй зателефонувала і коротко описала всю ситуацію, а потім дала адресу лікарні та номер телефону свекрухи.
Коли чоловік дізнався про це, то влаштував мені бурю. Він мені тоді сказав, що кожен має сам платити за свої помилки. Я спробувала достукатися до Дениса, я казала йому, що це його мати, і їй потрібна не лише допомога, а й реабілітація. Але чоловік сказав, що якщо я лізтиму туди, куди мене не просять, то він піде від мене.
– Я плював на її проблеми, адже наші проблеми її ніколи не хвилювали, я не збираюся щось робити, щоб їй допомогти. Вона від мене відмовилася, і це вона сказала, що вона не має сина, а не я відмовився від матері. І якщо ти туди втечеш, то тобі теж доведеться по допомогу до подруги звертатися.
Я таємно від чоловіка з’їздила до свекрухи до лікарню і сказала їй, що до неї має приїхати адвокат, яка їй допоможе.
– Тебе, що совість заїла, що ти вирішила мені допомогти? – сказала мені Ольга Петрівна.
Я їй нічого не відповіла, просто встала та вийшла. Так у мене є свій інтерес у цій справі, рано чи пізно житло свекрухи залишиться моєму чоловікові, а потім і моїй молодшій дочці. Я просто роблю внесок у майбутнє своєї дитини!
Після виписки свекрухи з лікарні подруга допомогла свекрусі з розлученням, але вона, як і раніше, відмовляється спілкуватися з онукою. Вона мені навіть не сказала: “Дякую!”
Коли чоловік дізнався про те, що я допомогла його матері, він сказав, що я зрадила його і з’їхав від мене на орендовану квартиру. Потім туди переїхала мати. Я не бачу серйозної проблеми в тому, що я старша за свого чоловіка, адже він зі мною був щасливий і це набагато важливіше за вік.
Я тільки сподіваюся, що прийде час і чоловік знову до мене повернеться і всі старі образи залишаться позаду!
А може, він був цілком правий і мені не потрібно було вплутуватися в цю всю кашу, тим більше, що в мене особисто ніхто допомоги не просив?
Фото ілюстративне