Десь через годинку після того, як мені зателефонувала Леся, а я м’яко її “відшила”, пролунав дзвінок від Романа. – Ти не проти, якщо Нестор полетить зі мною до Туреччини? – О, – подумала я, – таки не вдалася знайти “безвідмовну няньку” для Улянки. – Звісно, не проти. Скільки ти заплатив за путівку? Я половину вартості віддам. – Та Роман відмовився. На ці гроші я купила все необхідне для відпочинку. А ближче вечора полився негатив в мою сторону.
***
Ми розлучилися чотири роки тому. Роман залишив мені нашу квартиру і платить аліменти. Нестор, бувало, тижнями жив у батька: садок був поруч з квартирою, яку орендував Роман.
Два роки тому я вийшла заміж, через рік народила доньку. Нестор молодшу сестру дуже любить, коли він дома, то ні на крок від неї не відходить.
У червні цього року Роман одружився на жінці з дитиною. Вони живуть в тій самій орендованій квартирі, яку колишній чоловік зняв після нашого розлучення. Він привіз Лесю з невеликого містечка, куди часто їздить у відрядження.
Про покупку свого житла Роман не думає. Каже, що вже купив одну, натякаючи на нашу з Нестором. Знову орати або брати іпотеку він не хоче. Взагалі, своя нерухомість у нього є, але там живуть його мама і бабуся, які категорично проти будь-яких жінок Романа.
Знайомство Нестора з Лесю і її дочкою не склалося: він з дитячою безпосередність заявив, що Уляна схожа на жабу, і що його рідна сестра набагато красивіша. Роман подзвонив мені і попросив поговорити з сином, щоб Нестор ввічливіше ставився до нової сім’ї батька.
Я поговорила. Він пообіцяв виправитися. Принаймні – тримати язик за зубами. Але, на мій погляд, осад від першої зустрічі у Лесі на душі залишився.
На даний момент виходить, що з червня місяця Нестор бачив тата всього три рази. То там Улянка хворіє, то у Лесі який-небудь понос, то він втомився, то вони до родичів поїхали. Про аліменти не забуває – і добре.
Історія:
Мені подзвонила Леся з телефону Романа і попросила мене посидіти з її дочкою. Як вона сказала – ми таки не чужі люди, а в нашому місті у неї немає ні друзів, ні родичів. Вони з Романом зібралися у відпустку, а Уляну залишити ні з ким. І все це на два тижні.
Я вдома з однорічною дочкою. Куди мені ще абсолютно чужа дитина? Так їй і сказала, що ми не подружки і не родички для таких прохань.
На що був аргумент: мовляв, вона піклується про Нестора під час його присутності на їх території. І буде в подальшому годувати-поїти і так далі. Ще й натякнула, що мені не можна псувати з нею стосунки.
Я сказала: Нестор їздить до тата. Причому тільки тоді, коли Роман дома. І то, за останні кілька місяців це було всього три рази. Так що це не підстава, щоб звісити на мене Уляну.
Моя відповідь її розсердила. Леся взялася за важку, на її думку, артилерію: Роман залишив нам квартиру, вони змушені орендувати і витрачати гроші. Вона не забороняє чоловікові платити аліменти, хоча могла б. Дозволяє Нестору приїжджати. Загалом, вона робить мені так багато добра, за яке я плачу чорною невдячністю.
Я не втрималася і засміялася. Але все-таки вирішила все їй розжувати: на квартиру ми з колишнім чоловіком заробляли разом, перший час живучи на орендованій. Внесок був рівний.
Відмовившись від розділу. Роман показав свою порядність: у нас двокімнатна, одна була нашою спальнею, друга – дитячою. Чоловік не став позбавляти свого сина його кімнати. Хіба це погано?
До аліментів Леся взагалі ніякого відношення не має. Вона знала, що виходить заміж за чоловіка з сином від першого шлюбу. Вона прекрасно знала і про аліменти, і про їх спілкування.
Те, що вона там про Нестора піклується і його годує-напуває – так від цього залежать її відносини з її чоловіком. Я-то тут при чому?
Підсумком розмови стала кинута слухавка.
Через годину мені зателефонував Роман. Він запитав, чи не бажає Нестор поїхати з татом у відпустку за кордон. Вже не знаю, що йому там влаштувала Леся, раз він вирішив залишити вдома і її, і Уляну.
Я дала дозвіл на виїзд з країни і купила синові все необхідне. Я навіть гроші запропонувала за половину вартості путівки Нестора, але почула відмову. Вони полетіли.
Леся, залишившись з дочкою в місті, внадилася мені надзвонювати. Вечорами, ночами. Чую, що язик заплітається. Що вона тільки не говорила мені. Всі її дзвінки записані.
Я впевнена, що варто Роману почути все це марення, як він подасть на розлучення. Тільки чи варто лізти в чужу сім’ю? Сина захистити просто: запропонувати спілкуватися на нейтральній території. І все.
Як би ви вчинили на моєму місці?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
