Для батьків Андрія я погана невістка, і хоч ти трісни, але нічого не вдієш, ще деякий час ми повинні з ними жити під одним дахом. До того ж через три хати живуть ще й його бабуся і дідусь, які також люблять мені нерви помотати. Спершу вони хоча б мовчали, але останнім часом їхні “вимоги” стали збільшуватися. Виявляється, те, що я ще вчуся, дуже погано!
Всім гарного і мирного дня! В мене дуже непроста ситуація, і я б хотіла почути вашу думку!
Три роки тому ми з Андрієм відгуляли весілля. Дітей в нас поки немає. Але річ в тому, що його родина мене не приймає, більше того, ситуація погіршується, і мені все частіше кажуть, що я не пара їхньому сину чи онуку.
Я живу з чоловіком в будинку його батьків, зовсім поруч живуть бабуся з дідусем.
Спочатку ситуація була спокійна, мені навіть здалося, що я їм сподобалася. Ми поділили зі свекрухою обов’язки. Я старалася готувати по можливості і прибирати в будинку.
Однак останнім часом багато що змінилося. На їхню думку, я поганий вибір їхнього сина, вони часто звинувачують мене в тому, що я все ще вчуся і буду ще деякий час вчитися.
Правда, я не дуже розумію в чому проблема, я ходжу на кілька підробітків, тому приношу додому цілком пристойні гроші.
Інші натяки полягають у тому, що я нібито маніпулюю і шантажую Андрія, кажучи, що якщо він не переїде зі мною до обласного центру, я розлучуся з ним.
Я кілька разів питала Андрія щодо цієї теми, і він сам сказав, що теж хоче переїхати десь через рік, навіть проявив ініціативу і придивляється до оренди квартир.
Поки не настане Перемога, ми залишимось з батьками, як не як, а в районі безпечніше для всіх нас.
Одним словом, я не відповідаю їхнім ідеям, мій спосіб життя, інтереси та погляд на світ дійсно відрізняються від їхніх, тільки з їхнього боку я живу як інопланетянин – не так, як всі “нормальні” люди.
Як, на вашу думку, я повинен поводитися в цій ситуації?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
