Коли я запропонувала Максиму жити разом, він розповів мені історію про свою маму, яку він повинен доглядати вдень і вночі. – Я добудую великий будинок, і ми втрьох там заживемо. – Я щиро в це вірила, поки одного дня не записалася в салон на манікюр. Чисто випадково я назвала прізвище і ім’я Максима. Дівчина спершу вирячила на мене очі, а потім почала шукати в телефоні його весільні фото.
Раніше я думала, що чоловік, який живе подвійним життям, існує тільки в кіно. Дві жінки, дві квартири, два види брехні…
З Максимом мене зблизила робота в сфері нерухомості, і після першої спільної кави було зрозуміло, що буде продовження.
Він жив за 100 км від мене, але це не було перешкодою: то він сідав у автівку, то я, і через годину ми обіймалися. Коли я почала натякати, щоб ми разом вже почали жити, Максим одразу ж мені розказав свою історію про маму, якій потрібен догляд, вдень і вночі. Я з розумінням поставилася до його родини.
Максим наголосив, що він будує великий будинок, звісно, це займає багато часу, і поки будівництво не закінчиться, він залишиться з мамою в її квартирі. А після ми всі разом там оселимося.
Згодом між нами розгорілася любов. Ми планували наше майбутнє разом, я вірила кожному його слову. А як інакше?
Для мене походження, друзі та минуле Максима було повністю затьмарене. Для мене мало значення лише сьогодення, а воно було чарівне.
Через п’ять місяців ми домовилися, що я переїду в його місто, і орендую квартиру, щоб не мотатися туди-сюди. Це було велике і важке рішення залишити родину та батьків, перевести роботу в інше місце, знайти там оренду тощо.
Я щасливо жила у цьому новому місті протягом місяця, поки одного дня не потрапила по запису на манікюр в один із салонів краси. Це було, як холодний душ в жарку погоду.
Я сказала дівчині, що робила мені манікюр, що переїхала сюди через велике кохання, і сказала їй ім’я і прізвище Максима. Вона вирячила на мене такі очі, що стало лячно.
– Але ж у нього є дружина! – сказала вона і за мить знайшла в телефоні їх весільні фото, зроблені два роки тому, на сторінці дружини у Facebook.
Від почутого і побаченого мені забракло повітря.
Я навіть не пам’ятаю, як виходила з цього салону! Потім я зателефонувала Максиму. Дивний! Він безперестанку наголошував мені, що його дружина, вже можна сказати, і не дружина. Що він її не кохає, і взагалі, ось-ось вони розлучаться, тому він і придумав цю розповідь про маму.
Того разу я не повірила жодному його слову. Я пішла. Але я так полюбила це місто, що залишилася тут.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
