До дочки в Київ я поїхала відразу після Різдвяних свят, хоча й дорога для мене не близька. І що я хочу сказати: зять дуже добре влаштувався, командує моєю Улянкою, як тільки хоче. Прийшов він з роботи, і почалося. Сергій не зважав, що в квартирі є я. І в кого Улянка така пішла, я б таке жодному чоловіку не дозволила.
– Приходить із роботи, скрізь свій ніс суне, а потім починає Уляні моїй вимовляти! – обурено розповідає про свого зятя Василина Олегівна. – Щось ти Улянко, мабуть, на дивані боки відлежувала, якщо такий бардак по всій квартирі? У коридорі пісок, у ванній дзеркало зовсім каламутне, ти сьогодні що підлоги не протирала? Чому по всій кухні іграшки розкидані, якщо їм місце у дітей у кімнаті.
– Так, звучить якось не надто… А Уляна як на це реагує?
– А донька замість того, щоб відповісти йому, починає хвостом перед чоловіком крутити! “Ой Сергійку, та замоталася я сьогодні трохи, часу не вистачило. Зараз ти поїсти, а потім все дороблю! Мене мало не знудило від такої відповіді. Ти дивись, пан вишукався! Чому це він дозволяє собі так із донькою поводитися. Хто йому дозволив їй зауваження робити? Якщо не подобається, то візьми і сам все зроби. А то командир знайшовся!
У принципі зять у Василини Олегівни начебто й хлопець непоганий. Вони з донькою живуть добре! Уляна заміжня з Сергієм вже дев’ять років, подружжя двох дітей виховує. Він начебто і намагається гроші заробляє для сім’ї, вони в достатку живуть, якщо гроші Уляні чи дітям потрібні, то ніколи не скупиться. Він нещодавно квартиру купив, дружині автомобіль подарував, після того, як вона другу дитину йому подарувати, тому що дружині пішки з двома дітьми не зовсім зручно. Уляна має доступ до його зарплатної картки, і він ніколи у дружини звіту не вимагає куди гроші витратила.
З дітьми він займається в міру можливості. Вчить зі старшим сином уроки, книжки дітям читає, ходить із ними до парку гуляти. Діти батька дуже люблять.
Але він не може дітям багато часу присвятити, оскільки постійно на роботі. Іноді й по вихідних працює, бо оплата гідна. Гроші зятю важко дістаються.
Зять із донькою вирішили, що Уляна буде домом займатись, а він гроші зароблятиме. Донька від цього рішення у захваті та на роботу виходити не планує. Вона дітьми займається і лад у будинку підтримує, і сама веде все домашнє господарство.
– Зять у хаті нічого не робить! – бідкається Василина Олегівна. – Ну, на це ще можна якось очі заплющити, бо Уляна весь день дома, та й безглуздо від Сергія вимагати, щоб він після роботи посуд став мити. Однак мене злить те, що він доньці весь час робить зауваження, гірше за інспектора!
Василина Олегівна приїхала до доньки погостювати з Харківської області, там вона все життя прожила, там і Уляна народилася. До цього, вона в дочки в гостях дуже давно була, все часу не вистачало, але раніше зять себе так не поводив.
Воно й зрозуміло, спочатку Уляна при надії була, потім із немовлям на руках. Він на той час їй не вказував на те, де пил лежить і що дзеркало брудне. Але зараз усе змінилося. Зараз Уляна сидить дома в той час, коли діти вже досить дорослі, а значить у чоловіка на шиї.
Сергій купив квартиру, але в будинку в них ніколи жодної няні не було, навіть незважаючи на те, що вони матеріально забезпечені. Уляна тягне дітей та побут повністю на собі і ніколи не скаржиться.
– Я сама не фанатка чистоти, а в кого донька пішла навіть не розумію. – каже мати. – У неї в будинку лад ідеальний, є наготовлено, все по поличках розкладено. Але ж домашнє господарство – така штука, що в ідеальному стані його підтримувати дуже складно, тим більше, якщо в сім’ї є діти. Якщо захотіти, то завжди можна знайти, до чого причепитися, а чоловік помічає всі помилки, а потім в доньки вимагає пояснень.
А Ользі Петрівні дуже за доньку прикро. Їй неприємно, що зять веде себе, як князь, а донька в нього начебто слуга. Якщо побачив недолік якийсь, то візьми і сам зроби.
А Уляна в таких причіпках нічого поганого не бачить і впевнена в тому, що Сергій може їй вказувати, бо він їх утримує.
– Я думаю, що якщо так далі піде, то він доньці зовсім на шию сяде і ноги звісить! – переживає Василина Олегівна. – Спочатку просто командуватиме, потім дивишся та голос підвищувати почне, а там і кланяється змусить. Мені це все не подобається, але хіба я можу влазити в чужу сім’ю.
А як вважаєте ви, чи має мати мовчати в такій ситуації чи ні?
Фото ілюстративне
