До дочки з зятем я прийшла в піднесеному настрої, чого не скажеш про них, коли почули мій остаточний вердикт про трикімнатну квартиру. Зять, звичайно, мені в очі нічого не сказав, але я і так все зрозуміла. А ввечері, коли я вже була дома, першою подзвонила дочка, а за нею і сваха. – Я ще такого не чула! Замість того, щоб бути біля дітей, і допомагати їм, ви вирішили по світу покататися. Бабуся називається!
Мати моєї подруги Юлі, зовсім занепала на карантині. Ірина Степанівна жінка темпераментна, дуже весела та товариська. Життя у чотирьох стінах – не для неї. Звичайно, онуки трохи розбавляли нудну рутину пенсіонерки, але все одно вона дуже сумувала за колишнім життям.
Якось жінка прийшла в гості до своєї дочки та зятя і здивувала їх несподіваною новиною. Виявилося, що вона знайшла людину, яка орендуватиме її трикімнатну квартиру. А сама планує докласти пенсію до орендної плати та вирушити у подорож. Спочатку планує пожити трохи у Туреччині та Болгарії, бо там відносно недорого. А потім хоче перебратися на захід Франції.
За кілька місяців подорожей хоче осісти на Кіпрі. Вона дізналася, що на острові є усі ідеальні умови для життя пенсіонерів. Причому можна навіть ні в чому не відмовляти. Цілий рік ходитиме до моря і насолоджуватиметься теплою погодою. Про наші зимові холоди і згадувати не хоче, сказала.
Чоловік подруги дуже різко та грубо висловився про таке рішення тещі. Звісно, не їй особисто, але своїй дружині. Вважає, що її мати зовсім розум втратила. Замість того щоб, як усі нормальні бабусі, вдома сидіти з онуками, зібралася вештатися світом. Його мати теж розкритикувала Ірину Степанівну. Того вечора вона наслухалася багато слів про свій егоїзм, “старечий туман” і безвідповідальність.
Проте вранці жінка все одно зібрала валізи і поїхала до аеропорту. Юля образилася на матір і вирішила, що проводити з дітьми її не буде. Юля не розуміє, як її так легко кинули. Хоча це дивно, адже вона із чоловіком може сама собі забезпечити нормальне життя. Просто обидвоє звикли до безкоштовних харчів. Адже Ірина Степанівна ніколи не шкодувала нічого для сім’ї доньки. Кожну вільну хвилинку приділяла онукам чи приготуванню смачних страв.
Та й діти Юлі не потребують бабусиного нагляду. Син ходить у четвертий клас, а донька у сьомий. Це ж не немовлята, над якими потрібно стояти день і ніч. Ось коли вони були молодшими, мама Юлі, можна сказати, сама з ними сиділа. Юля не хотіла йти у декрет, тому просто відвезла дітей до бабусі.
Юля образилася на всіх, хто підтримав її маму у цьому дійстві.
Жінка втомилася сидіти вдома на жалюгідній пенсії та вирушила дивитися світ. Знов відчула себе молодою, безтурботною та щасливою. А дочка з зятем, замість того, щоб підтримати бабусю, звинувачують її!
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
