fbpx
життєві історії
– Дочечко, мені не вистачає грошей на ліки. Дуже незручно у тебе просити, але більше ні в кого, – просила Валентина. “Ти ж отримуєш пенсію? Що тобі весь час не вистачає? Мамо, гроші з повітря не беруться! Їх заробляють!” Рая спочатку маму підтримувала, хоч не грошима, так морально. Заспокоювала, обіцяла, що забере її до себе в столицю, що та сама на старість не залишиться

Є у мене одна знайома, зараз теж в Києві живе. Нещодавно сюди переїхала, заміж вийшла. Живе добре, забезпечено. Чоловік у неї заробляє пристойно. Будинок у них у передмісті, машина. Ну як будинок, я б навіть сказала, палац, а не будинок.

Так ось, після того, як Раїса переїхала в столицю, перший час вона підтримувала тісні стосунки зі своєю мамою, яка залишилася жити на Сумщині в селі, звідки Рая і сама родом. Мама у неї пенсіонерка, постійні проблеми зі здоров’ям, брак коштів. мізенра пенсія і так далі. Словом, стандартна ситуація життя пенсіонерів в провінції.

Рая спочатку маму підтримувала, хоч не грошима, так морально. Заспокоювала, обіцяла, що забере її до себе в столицю, що та сама на старість не залишиться.

Йшов час, Рая все більше освоювалася у великому місті, звикала до нового заможного життя. Все менше вона цікавилася справами своєї мами, все частіше забувала їй дзвонити.

І ось одного разу мама Валентина подзвонила Раїсі і звернулася до неї з проханням: «Донечко, мені не вистачає грошей на ліки. Дуже незручно у тебе просити, але більше ні в кого. Може, ти зможеш мені допомогти? Або у чоловіка попросити… Я буду потихеньку віддавати.»

Юля в цей час ходила зі мною по торговому центру, обираючи собі нові чоботи. Захоплена процесом, вона дратівливо відповіла мамі: «Ти ж отримуєш пенсію? Що тобі весь час не вистачає? Мамо, гроші з повітря не беруться! Їх заробляють! Візьми якийсь підробіток, я не знаю… Все, давай! »

«Доню, я отримую пенсію в у 2 з половиною  тисячі гривень. Мені потрібно заплатити відразу ж 5 тисяч. У мене просто немає таких грошей. Я б з радістю взяла якусь роботу, але не дозволяє здоров’я, та і немає в селі роботи. Ти пробач, я не повинна була у тебе просити!» – відповіла пенсіонерка.

До Раї так і не дійшло, що мама у неї одна, а чобіт і подруг може бути ціла купа…

Про цю ситуацію дізнався Раїн чоловік. Від мене дізнався. Він, не сказавши дружині не слова, купив тещі квитки в Київ і влаштував її в платну клініку на обстеження.

Все закінчилося добре, Валентина Степанівна пішла на поправку.

А я все думаю: невже якісь 5 тисяч можуть бути важливіші, ніж здоров’я рідної мами?.. І знаєте, відтоді Раїса для мене – просто знайома, але ніяк не подруга…

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page