Я не розумію чого та людина стільки робіт собі сама створює.
Ось я сільська жіночка, давно вже як на пенсії, живу із дочкою і зятем, які виховують мені дві чудові внучечки. Замість того, щоб залишити собі більше вільного часу і поняньчитись зі своїми внучечками, адже на своїх дітей колись часу не вистачало.
То я собі купу господарки розвела, городів понасаджувала. І якщо чесно, в нас немає такої сильної потреби в цьому всьому. Та я інакше жити не можу.
Звикла я вже до того, що маю мати все своє домашнє і все. Діти мої обоє працюють, заробляють доволі непогано, можуть собі дозволити все і навіть більше.
Деколи мені дочка навіть дорікає, що моя господарка їй дуже дорого обходиться.
То зерно для курей і гусей потрібно купити. То фірману, чи трактористу заплатити. То покропити від мушки, то від жука. То заростає від зела. То привести і це все кошти.
– А ти потім тільки по сусідах все роздаєш за дякую.
Так, вони в цьому праві. Але як в селі жити і не тримати господарки? Тай городів купа, гріхом, щоб пустували без діла.
Не знаю чи то світ так перемінився? Бо молодь зараз живе геть по іншому, а ніж ми колись. Цей час, що я на господарку і городи витрачаю, вони працюють і заробляють гроші за які можуть все це собі купити без проблем.
Та ми колись і працювали і господарки і городи тримали, та грошей тих постійно на життя бракувало, а про відпочинки то я взагалі мовчу, на них ні часу ні коштів ніколи не було.
Тож, як маю свій мозок перелаштувати? Щоб не заважати своїм дітям жити спокійно, без непотрібної мороки?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Недавні записи
- Така халепа сталася на мою голову! Синочок Василько одружився на розлученій переселенці з дитиною! Оббере його до ниточки! Не поспішайте мене засуджувати, а вислухайте мою історію. Моя сестра запропонувала мені взяти кредит, скласти з частиною знайдених мною грошей і вкласти їх у нашу спільну справу: стати агентами нерухомості. Я десь підсвідомо чудово розумію, що моя невістка по-справжньому не любить мого сина. Адже я була на її місці і добре знаю, що, крім своєї дитини, вона не бачить поруч нікого. З якого дива він повинен оплачувати всі борги своєї дружини, кредити, які вона має
- Іван таки вмовив мене на другу дитинку, але давши перед тим обіцянку, що стане серйознішим. Я ж повірила. І ось тепер у мене на руках малеча, по подвір’ї бігає Андрійко, але я дальше хвилююсь і за чоловіка. Ось днями мій трішки незграбний Іван взяв парасолю, бо був дощ, а повернувся тільки з ручкою від неї. А в неділю пішов по гриби, назбирав Бог знає що, ще й прийшов без окулярів. І що мені робити? Сил більше цього терпіти не маю
- Я Зоряну, як людину просила, щоб ця історія залишилася між нами. Якби ж я знала, що не втримає вона свого язика за зубами, то б в житті цього не розказала. Мені так неприємно стало, коли вже за два дні до мене підійшла одна мамочка з нашого класу. Ось я і вирішила їй показати своє невдоволення. Не розмовляли ми з подругою тиждень, а після та прийшла до мене, як ні в чому не бувало
- Прийшла недавно моя сусідка до церкви зі своїми чотирма дітьми. І як тільки Галя зайшла в храм, частина людей переключила свою увагу зі служби на її округлий животик. Зрозуміло, що Галя при надії п’ятою дитиною. Не встигли люди з церкви вийти, як почали обмовляти сусідку. “І як це так, хтось і одної дитини не може мати, а тим, як маслом помазано! Що це таке твориться? Яке вони зможуть дати дитинство тим дітям?” Так мені її жаль, вий уявити собі не можете!
- Вони познайомилися близько місяця тому. Все складалося чудово. Але у Наталії зародилося невелике занепокоєння. З деякого часу щовечора Віталій приїжджав до неї на вечерю. Але продуктів у будинок не привозив. Наталя соромилася просити його про це, як гостинність перш за все