Дар я отримав від бабусі Олени Михайлівни, яка довела мене у світ і передала мені своє чуття. Вона багато людей ставила на ноги, зцілювала, розповідає пан Василь.
– Мені люди часто говорили: «твоя баба Олена мене лікувала». Але зцілювала вона на той час переважно поляків. Її навіть возили поїздом до Відня лікувати людей. Прикордонники її всі знали і без пропуску пускали.
Що я можу сказати про закінченні війни? Росіян – це такий вид людей, що їм необхідно тлумачити, пояснювати, якої вони біди наробили.
Війна. Один у полі не воїн. Якщо нам допоможуть інші держави, які нас підтримують зараз – Європа, Америка – то все це може закінчитися швидше.
Але приблизно до травня – далі моя думка не сягає – ми будемо ще воювати й боронитися.
Ясна річ, що всі ми маємо бути згуртовані, один проти великої біди нічого не вдіє. Я думаю, що триматися нам до весни точно.
Путін сам не заспокоїться, говорить пан Василь. Очільнику кремля треба в цьому допомогти – щоб його не було, кудись виїхав, чи на той світ чи кудись ще.
Але одна людина таж великої сили не має і нічого не вартує. Але справа в тому, що їх там таких багато. Вони дуже підлі.
Я пройшов радянську армію, прийшов обмеженим, І групи. Нас кинули під Пакистан, коло Афганістану. Напали на нас… З 16 один я лишився.
Росіянин він такий – сьогодні бомбу зробив – завтра кинув. Але разом можемо йти до перемоги у боротьбі з будь-ким.
Який шлях Росії після цього всього?
Вони повинні розпастися на всі своїЯпонія. Там є Бурятії, Далекий Схід – той забере Японія, там знають, що робити, і хто така росія вони знають.
Китай нейтральний був і буде, решту рф не влаштовує, довго війна не може існувати, вичерпає сили.
І наша держава, і його держава – люди зрозуміють, що якщо всі підуть проти нього, він сам теж нічого не зробить. Оце така в мене думка.
Головне – згуртованість, ми мусимо всі працювати на армію. Всі до єдиного.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.