Другої дитини вони не планували. Але Оля дуже хотіла ще одного малюка і ось так вийшло. Коли вона прийшла з повідомленням до чоловіка, вона чекала будь-якої реакції, але тільки не такої.
Він ледве глянув на неї і сказав крізь зуби: “Ще один рот у нашій родині”. Скривив губи і знову уткнувся у телефон. Оля встала і вийшла. Говорити більше ні про що не хотілося.
Вона була у декреті. Старшій їхній дівчинці виповнилося два роки, залишати нема з ким, садка немає. Доводилося сидіти вдома.
Тим більше, що повертатися було нікуди: через півроку після того, як Оля вийшла в декрет, її закрили. Чоловік працював будівельником, замовлення то були, то ні.
«Жуєте тут, сидячи у мене на шиї, поки я працює», — шипів він. Як жують молоді мами, сидячи з нервовою дитиною, навряд чи треба комусь пояснювати. Але Оля була для чоловіка з усіх боків винна — інші можуть заробляти мільйони, сидячи в декреті.
…Оля сиділа на кухні, дивлячись у стіну. У голові дзвеніла одна-єдина думка: доведеться робити… Інакше її життя перетвориться на ще гірше. Попри кожну копійку, вічна зневага чоловіка. Але вона так хотіла цього малюка… Вона записалася до клініки.
«Я пішла робити…», — кинула чоловікові наступного ранку. Він навіть не обернувся. Зі вчорашньої розмови вони не сказали один одному ні слова.
У клініці Оля здала аналізи, поговорила із лікарем.
“Ну що, готова?”, – сказала лікар. Оля розплакалася.
«Гаразд, бачу, ти не готова. Сходи вмийся, як будеш готова, повертайся», — сказала лікарка. Тепла в її голосі було набагато більше, ніж у голосі чоловіка Олі.
Оля вийшла. Сльози лилися струмком. І тут задзвонив телефон. Взяла слухавку – ні, не чоловік, звичайно. Подруга.
“Що трапилося?” — злякано спитала Поліна. Оля плутано пояснила, що відбувається.
,,Ти що, не треба, Оль! Не треба, не роби цього», — Поліна сама насилу народила — кілька раундів, надії майже не було. Для неї такий гріх був чимось неймовірним.
Оля поклала слухавку, підвелася і пішла додому. Відчинила двері. З кімнати на неї якось злякано дивився чоловік.
“Ти будеш батьком”, – холодно сказала Оля. Чоловік нічого не відповів.
У певний термін народився малюк. Син Олі. Все пройшло ідеально. Хлопчик був ідеальним. Потім було важко — грошей увесь час не вистачало, чоловік, як і раніше, дорікав, що мільйон у декреті Оля заробити так і не зуміла. Але маленький Андрійко…
“Мамо, а це ти мене народила?” — якось спитав він, обіймаючи Олю за шию теплими рученятами. ,,Так, любий, я”. ,,Дякую тобі, матусю”.
Фото ілюстративне з вільних джерел.
