Чоловіки, у яких є інша жінка на стороні, постійно бояться бути викриті дружинами. Вони мотаються туди-сюди, поки правда не викриється. Але в моєму випадку справа не в цьому.
Дружина мого партнера, назвемо його так, знає, що я є, і не тільки не забороняє, але й по-своєму це підтримує. Ця дивна (хоча для нас це вже природна) ситуація почалася десять років тому. Я була розлучена і сама виховувала сина-підлітка. Я часто думала, що поки він виросте, я вже нікому не потрібна.
Бо я була впевнена, що мій син нікого, крім батька, в дім не пустить.
Він так і не зміг пережити те, що ми з його батьком розлучилися, довго звинувачував мене в тому. Однак у мене була для цього вагома причина, яку він, звичайно, зрозумів пізніше. Але він так і продовжив підтримувати свого батька, він терпіти не міг, коли поруч зі мною стояв якийсь чоловік.
Ось чому це прийшло до мене, коли я познайомилася з чоловіком, у якого була сім’я, і я не повинна була або навіть не могла переїжджати до нього і бути разом публічно.
Ми зі Степаном познайомилися випадково, і з першого погляду закохалися. Ми багато гуляли, розмовляли, але ввечері всі повернулися до своїх домівок, до своїх родин. Минули роки, син поїхав вчитися за кордон, а потім застряг там працювати. Він став крутим, успішним, розумним чоловіком, яким я пишаюся.
Сьогодні я навіть могла б жити зі Степаном, але він не хоче розлучатися з дружиною, і я це приймаю.
Дружина Степана про нас знає, але каже, що не проти, якщо ми разом. Не хоче бути на старість одна, а тут і будинок, і онуки, і сорок років разом, і коло друзів. Вона не хоче все це руйнувати, тому приймає наші стосунки, що, на мою думку, лише допомагає Степану залишатися вдома.
На даний час у нас немає такого великого кохання, але ми любимо одне одного і нам добре разом. Навіть якщо ми не часто бачимося.
Іноді мені спадає на думку: добре було б мати справжнього супутника, якого мені не потрібно ні з ким ділити. Але по правді кажучи, підходящих кандидатів навколо мене немає. А ті, хто цього бажають, усі зайняті чи віддані холостяки. Тому я залишаюся зі своїм коханим, але одруженим чоловіком.
Ось така моя життєва дорога. Не засуджуйте строго!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт