X

Дружина з ранку відвозила сина бабусі, а сама йшла гуляти з подругами. І ось наш син нікому не потрібний. Вона, йдучи, винесла половину моєї квартири, меблі та дорогу техніку. Подала до суду на розлучення і просить суд визначити місце проживання сина з батьком. Я готовий платити аліменти, не мінімальні, а 200-300 доларів

Мені було 20 років, коли я познайомився з Веронікою, ми почали зустрічатися, а через 2 місяці вона мені заявила, що чекає дитинку. Почали жити разом, розписалися, народився син.

Я працював на фірмі, добре отримував, на сім’ю вистачало. Дружина з ранку відвозила сина бабусі, а сама йшла гуляти з подругами. Мені друзі почали говорити, що бачили її у компанії чоловіків, то з одним, то з іншим. Я не вірив.

Через чотири роки Вероніка сказала мені, що зустріла іншого, вони разом вже кілька місяців, і вона від мене йде. Це саме збіглося з кризою, я втратив роботу, а її новий друг – бізнесмен. Вона, йдучи, винесла половину моєї квартири, меблі та дорогу техніку, хоча сама в нашому шлюбі жодного дня не працювала.

Я вирішив поїхати на якийсь час на заробітки. Дитину колишня дружина віддала бабусі, і там син прожив весь цей рік, поки мене не було в країні. Я кожного місяця надсилав гроші на сина. Дружина не давала жодної копійки і навіть не приїжджала, не цікавилася дитиною.

Півроку тому бабуся злягла і постало питання про місце проживання дитини. Дружина подала до суду на розлучення і просить суд визначити місце проживання сина з батьком, тобто зі мною, аргументуючи тим, що я маю житло, автомобіль і дохід. А вона живе з новим обранцем, чекає дитину від нього, ні роботи, ні житла не має, і не одружена.

Я скажу чесно, забрати дитину не готовий. Я готовий платити аліменти, не мінімальні, а 200-300 доларів на місяць, але повернутися до свого міста і забрати дитину я зараз не можу, у мене там немає роботи як мінімум.

Забрати його до себе сюди теж не варіант, я працюю далекобійником, мешкаю у гуртожитку, тут немає умов для дитини. Та й взагалі йому до школи йти скоро, хто займатиметься його вихованням?

Інших родичів, хто взяв би дитину на виховання, я не маю – батьки на небесах давно, одружуватися я більше не хочу, не вірю жінкам тепер. Дитини шкода, хлопчик росте покинутий, як трава на полі, нікому не потрібний.

Як змусити Вероніку забрати дитину до себе? Через суд чи ще якось? Я пропонував їй платити добрі аліменти, 500 доларів, але вона ні в яку не погоджується.

Передрук без посилання заборонено.

Фото ілюстративне, авторське.

M Alena: