Разом ми з чоловіком всього два роки. Я чула, коли ми тільки зустрічалися, що у чоловіка є борги. Але точну суму не знала, та й завжди вважала, що гроші можна заробити. У цю його ситуацію не лізла, думала, що чоловік впорається сам. Допомоги він у мене не просив. Я була впевнена, що він потихеньку гасить свої борги.
але нещодавно він втратив роботу, заощаджень немає, батьки його допомогти не можуть, друзі займати велику суму в такий складний період відмовилися. З банку постійно дзвонять, по кілька разів на день, відправляють листи, приходили навіть пару раз додому. В мене – постійні нервування, переживаю, стільки історій про колекторів надивилася…
Сума боргу у чоловіка виявилася пристойна, плюс постійно капають відсотки, значить, вона росте. Потрібно погасити відразу, але такої можливості немає. В результаті у мене вже просто немає сил. Думаю, що нам треба розлучитися. Соромно за такі думки, але працювати на борги чоловіка протягом декількох років, вибираючись з фінансової ями, я не хочу.
Соромно ще тому, що в минулому році у моєї сестри були серйозні проблеми зі здоров’ям, потрібні були гроші. Я всю зарплату віддавала туди, мої батьки брали кредити, чоловік теж допомагав, незважаючи на свої борги. Він мене в біді не кинув, а я хочу відвернутися. Я – погана дружина?
Не знаю, коли ситуація налагодиться і чи станеться це взагалі, а можуть же ще прийти і винести все з квартири. Навіть техніку, яку купувала я. Ось сиджу і думаю, а чи треба було виходити заміж, якщо про борги я знала? Такий дурепою себе почуваю…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!